Враження від першого туру виборів Президента України в Неаполі, висловлені на форумі Незалежного сайту українців в Італії Лелеки

В Неаполі 17 січня до кінця виборчого дня проголосувало близько 220 виборців. Люди, котрі приходили на дільницю зранку, поверталися з нічим, оскільки попередньо ЦВК  було надіслано лише... 28 бюлетенів. Це на багатотисячну українську громаду в Неаполі, на одну з найчисельніших спільнот на території Італії! Сором! Сором нам за нашу байдужість, адже попередньо стало на консульський облік лише двадцять вісім чоловік... Додаткові бюлетені були довезені... після 16.00 години.
Перед виборами не було надано жодної чіткої інформації щодо умов і порядку голосування, щодо документів необхідних в день голосування. Жодного оголошення. Одним словом "путанина". На згадку приходить 26 грудня 2004 року. Рим. Заповнена нашими людьми вулиця Палестро, довжелезна, багатогодинна черга…А люди приходять і приходять, потік не завершується. Падає дощ… Переді мною стоїть жіночка у босоніжках, година, дві, а їй не холодно… Зігріває надія, біль, спогади… Розповідає про родину, котра була вивезена до Сибіру… Люди кажуть: “Жіночко, ідіть до дому. Ваш голос нічого не змінить…”, а вона лише тихо посміхається. Стоїть тут за рідних, тих, котрі не дочекалися права висловити свою волю… Вже сутініє, а ми ще не проголосували… У натовпі починають співати, решта підхоплює… Місцеві мешканці здивовано виглядають із вікон квартир. Їм цього не второпати... Піднесена, тиха атмосфера сповнює гордістю серце, хочеться бути "українцем"... Де ж сьогодні та Україна?
Звертаюся до усіх співвітчизників, кому небайдужа доля рідного краю, не мовчіть! Не піддайдеся відчаєві і не дозволяйте, щоб розчарування принесло перемогу несправедливості і безвідповідальності всемогутньої олігархії. Я закликаю вас усіх продовжити той шлях, який ми розпочали 5 років тому, а він нелегкий. Всім хочеться нагальних і радикальних змін, всі вже втомилися від марних обіцянок, але ми ж прекрасно усвідомлюємо, що зміни відбуватимуться поступово… Багато залежить від нас, навіть більше, ніж ми собі можемо уявити… Повернення у минуле вже не буде, а майбутнє ми будуємо вже сьогодні…
Давайте продемонструємо, що ми - українці, що ми - нація, що ми знаємо наші права і вміємо їх відстоювати. А право голосу - це одне із найосновніших. За цю вільність боролися і віддавали своє життя у недалекому минулому наші співвітчизники, котрі до останнього подиху вірили у те, що наша рідна земля здобуде належне їй місце у світі. Будьмо громадою, а не байдужими заробітчанами, сірим натовпом, ресурсом, що підтримує економіку панівних кланів. Будьмо захисниками наших традицій, наших прав, нашої пам’яті, нашої землі, а не лише знедоленими на чужині у пошуках роботи. Будьмо УКРАЇНЦЯМИ!
Марта БИЦЬ,
www.leleky.org