Все що треба знати про діяльність нотаріусів в Італії - Gazeta Ukrainska

Італійське імміграційне законодавство

Нотаріус є офіційним службовцем, уповноваженим Італійською державою реєструвати всі акти між живими особами і завіряти останню волю осіб, надаючи цим актам вагу офіційного документа.

 

Крім сфери сімейних відносин, у якій він є одним із провідних фахівців, а також питань спадщини, нотаріус зайнятий у багатьох інших ділянках, серед яких: оборот нерухомості (купівля та продаж будинків, офісів, земельних ділянок, складів, майстерень, пожертвування, розділення, іпотека тощо); важливі зміни в компанії з переходом як у приватну, так і корпоративну форму (заснування і закриття, внесення змін до Статуту, уступка та оренда компанії і т.д.).

Італійський нотаріус підлягає суворим перевіркам з боку держави, що сприяє підвищенню безпеки його діяльності щодо громадян. Так, усі нотаріальні акти підлягають періодичній перевірці з боку Податкової служби (кожні 4 місяці) та Міністерства юстиції (кожні 2 роки) з метою контролю за правильністю оподаткування актів та для перевірки їх відповідності до вимог законодавства.

За професійною поведінкою нотаріуса спостерігають Окружні нотаріальні ради. У разі виявлених порушень нотаріус підлягає дисциплінарному провадженню з накладенням санкцій з боку незалежних регіональних дисциплінарних комісій під головуванням судді-магістрата, що забезпечує абсолютну безсторонність у прийнятті рішень.

Італійський нотаріус збирає державні податки, пов’язані з усіма актами (реєстраційний, іпотечний, кадастровий податок і т.д.), і щороку вносить через власну електронну мережу декілька мільярдів євро непрямих податків і податків на приріст капіталу, без одержання жодних комісійних від держави, навіть якщо вказані податки від клієнта одержані не були.

Державний нотаріальний акт

Акти, засвідчені нотаріусом, мають статус державних, тобто юридичних документів. Таким чином, кожна особа - у тому числі суддя - повинна вважати достовірним те, про що акт свідчить, за винятком випадків виявлення злочину підробки.

Для того щоб, згідно з законодавством, підготувати найбільш оптимальний і недорогий акт, нотаріус повинен особисто упевнитися у волі людей, що звертаються до нього, і в меті, якої потрібно досягнути. З огляду на це перед оформленням акту надзвичайно важливою є консультація самого нотаріуса.

Гарантії нотаріального акту

При здійсненні своїх обов’язків згідно положень закону, нотаріус повинен бути незалежним і безстороннім, а тому зобов’язаний захищати інтереси усіх клієнтів в рівній мірі, незалежно від того, хто його уповноважив. А отже, він повинен утримуватися від своєї діяльності у тих випадках, коли присутній конфлікт інтересів (наприклад, коли в акті беруть участь його родичі).

Нотаріус здійснює попередній контроль законності дій: він зобов’язаний вимагати дотримання законодавства і не може й не повинен оформляти акти, заборонені законом. Перед оформленням акту нотаріус повинен встановити, хто його учасники, котрі до нього звертаються, а також повинен встановити їх особистість.

Нотаріус також зобов’язаний перевірити, чи сторони мають право на оформлення акту. З конкретним посиланням на недієздатних та юридичних осіб, нотаріус повинен бути впевнений, що людина, яка до нього звертається, має законні підстави для представництва та що у неї є всі дозволи, необхідні для оформлення акту.

Нотаріус зобов’язаний перевіряти відповідність заявленій йому волі правилам правової системи, і не тільки італійської. У випадку, якщо у акті присутні іноземні елементи, нотаріус повинен визначити право, яке застосовується до нього згідно норм міжнародного приватного права, і встановити, чи воля сторін відповідає цим положенням.

Контроль за відмиванням грошей

Відповідно до закону про відмивання грошей нотаріус повинен встановити особистість клієнтів та бенефіціарного власника операції, і повідомляти про підозрілі операції в Підрозділ фінансової розвідки при Банку Італії (ПФР/ UIF).

За даними Підрозділу фінансової розвідки з відмивання грошей при Банку Італії (ПФР), близько 90% повідомлень про підозрілі операції, отриманих від фахівців, поступають від нотаріусів. Цей факт також підтверджує, що нотаріус обслуговує громадян у співпраці з установами, які контролюють за законністю.

Мова нотаріальних актів

Закон вимагає, щоб акти були складені італійською мовою. Але коли сторони заявляють, що вони не володіють італійською, нотаріальний акт може складатися іноземною мовою, за умови, що нею володіє сам нотаріус.

До тексту іноземною мовою додається італійський переклад. Якщо нотаріус не розуміє іноземної мови, відомої стороні акту, складення нотаріального акту є можливим за присутності перекладача, обраного самими сторонами.
У останньому випадку акт буде складений італійською мовою, але до нього повинен додаватися переклад іноземною мовою, зроблений перекладачем.
Таким чином, іноземцям теж гарантується можливість доступу до послуг нотаріуса.

Також і за допомогою перекладача, нотаріус повинен зачитати сторонам нотаріальний акт і його можливий переклад. Так, ще до скріплення акту власним підписом сторони матимуть можливість перевірити, чи нотаріус правильно передав їх волю у цьому офіційному документі.

Гласність і зберігання нотаріальних актів

Після підписання акту нотаріус здає його до Державних реєстрів нерухомості, підприємств, цивільного стану або юридичних осіб. А отже, гласність нотаріальних актів є не лежить на відповідальності сторін, а є прямим обов’язком нотаріуса. Завдяки цьому зобов’язанню, яке закон покладає на нотаріуса, державні реєстри Італійської держави є повними і достовірними, та оновлюються практично в режимі реального часу. Нотаріус несе відповідальність за збереження оформлених ним актів, які таким чином не ризикують бути втрачені. Лише в особливих випадках, передбачених законом, нотаріус може передати оригінал в руки сторін, що виступають у нотаріальному акті.

Нотаріус також зобов’язаний видавати завірені копії тим, хто про це просить. За такими копіями закон визнає силу оригіналу.

Збереження нотаріальних актів гарантується навіть після припинення дії повноважень нотаріуса, який їх оформив. Акти передаються в Нотаріальний архів при Міністерстві юстиції Італійської держави, який забезпечує їх схоронність і видає їх завірені копії.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НОТАРІУСА


Для ведення діяльності нотаріуса як посадової особи останній повинен дотримуватися суворих правил, встановлених Кодексом етики і законом, щоб забезпечити, зокрема, що:

- нотаріальний акт відповідає волі сторін;
- нотаріальний акт є дійсним і, отже, був оформлений на законних підставах;
- правові наслідки акту не підлягають обмеженням або правам третіх осіб
(наприклад, іпотеці, заставі, сервітуту, переважному праву тощо), про які нотаріус не попередив сторони.

Якщо нотаріус не виконує своїх професійних обов’язків, він несе наступну відповідальність згідно закону:
- цивільну: якщо нотаріус заподіяв збиток сторонам за невиконаннясвоїх професійних обов’язків, він зобов’язаний відшкодувати цей збиток;
- карну, якщо нотаріус скоїв злочини;
- дисциплінарну: якщо нотаріус порушує етичні стандарти категорії, він повинен сплатити грошові штрафи або бути відстороненим від виконання професії на певний період часу, чи, у тяжких випадках, звільненим.

У зв’язку з цими обов’язками нотаріуси стали першими спеціалістами в Італії, для яких з 1999 року страхування стало обов’язковим в силу закону і покриває кожного нотаріуса у разі цивільної відповідальності за здійснені помилки. Існує також гарантійний фонд за шкоду, нанесену в результаті карних правопорушень.

Італійський чи іноземний громадянин, який звертається у нотаріальну контору, знає, що без виключення може розраховувати на захист у випадку помилок чи злого умислу.

____________________________________

 

Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.

 

 

БІЛЬШЕ НОВИН: