in

“Відтік мізків”: чому молоді українці біжать за кордон

   Наша країна стає не тільки “донором мізків” для більш розвинених держав, але і постачальником “свіжої крові”, адже за кордон прагне назавжди виїхати левова частка молодих українців.

Більше 80% українських студентів гострить лижі на роботу за кордоном – такі вражаючі дані українсько-польського соціологічного дослідження. Раніше кращого життя шукали в основному вчені чи малокваліфіковані робітники. Тепер більшість українських гастарбайтерів – студенти, які після закінчення вузів повинні були б внести свою лепту в перетворення України на нову, дійсно європейську державу. Експерти вважають, що, якщо ситуація не зміниться, через рік-два цвіт нації буде цвісти на користь інших держав. ТСН.ua дізнавався, чому так сталося, і чи можна змінити ситуацію.

Країна бідних працюючих людей

“Якщо в перші 10-15 років Україна втрачала інтелект нації, коли мігрували вчені, професіонали, то тепер масово шукає заробітку за кордоном молодь. Тому країна втрачає золотий генофонд”, – прокоментував дані соціологічного дослідження заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк . На його думку, держава повинна зацікавити молодь працювати саме в Україні. Однак державу це особливо не хвилює. Наприклад, віце-прем’єр-міністр – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко нещодавно закликав фахівців, які не можуть знайти роботу, шукати її за межами свого регіону, а студентам соціальний міністр взагалі запропонував працювати безкоштовно.

Колишній заступник міністра соціальної політики, нині експерт Центру Разумкова Павло Розенко зазначає, що Україна є унікальною країною. Проблеми безробіття як такого у нас немає – робота в країні є. Але робота і працевлаштування не виконує свою основну функцію. “Робота в Україні не захищає людей від бідності. Приблизно 24% сімей, де обидва члени сім’ї працюють, знаходяться за межею бідності. А при народженні дитини кількість сімей за межею бідності ще більше збільшується. Сьогодні в Україні працювати – не означає забезпечувати свою сім’ю і взагалі мати якусь перспективу в нашій державі”, – сказав нам Розенко.

За кордон через відсутність перспективи

Відсутність перспективи – саме це називають молоді українці причиною, щоб виїхати з України. Виходячи зі стін альма-матер, більшість з них розуміє, що добра освіта (іноді і вітчизняна, і закордонна), знання кількох іноземних мов не дають гарантії отримати нормальну роботу і гідну зарплату. Вакансій, які пропонують гідну оплату праці, набагато менше, ніж охочих їх отримати. Тому вчорашні студенти беруть квиток в один кінець в одну з країн Євросоюзу, США або Канаду.

Євгенія відразу після закінчення інституту поїхала до Німеччини – вона там вже 2,5 роки. Їхала туди, щоб довчити мову, бо з новеньким дипломом викладача англійської та німецької мови було соромно йти працювати в школу – знання німецької були явно недостатніми. Дізнавшись про програму AU PAIR, за якою можна на досить пристойних умовах потрапити в німецькі сім’ї доглядати за дітьми, Женя зібрала валізи і виїхала. Спочатку вона збиралася повернутися, але передумала.

“Я потрапила в дуже хорошу сім’ю, сподобалася країна, вирішила ще на рік залишитися. Також працювала півтора року в школі для дітей-інвалідів як помічник викладача. А потім вирішила взагалі залишитися. І подобається, і звикла до цивілізованого життя”, – пояснила вона. У жовтні вона буде поступати в німецький університет, щоб здобути освіту викладача російської та англійської мови, які мають попит у Німеччині. “Є плюси і є мінуси. Бувало важко, сама ж приїхала, ні родичів, ні друзів. Але, як то кажуть, до всього хорошого швидко звикаєш. А додому на 2 тижні прилітаю – і назад в Німеччину хочеться. Я звичайно тут не шикую. Працюю на двох роботах і вчуся, зате цивілізовано”, – підсумовує Женя.

Ситуація дійсно не однозначна і не безвихідна для української молоді. Як розповіла Наталія Маципура, менеджер зі зв’язків з громадськістю сайту з працевлаштування hh.ua, приблизно третина шукачів – молоді люди з невеликим або взагалі без досвіду роботи. І роботодавці ставляться до студентів або молодих спеціалістів прихильно, тому що компаніям, які думають про розвиток, потрібна “свіжа кров”. Однак вона зазначає, що конкурс серед молодих людей на робоче місце дуже високий. І щоб отримати роботу, потрібно мати конкурентні переваги на ринку праці. Це може бути знання іноземних мов, наявність закордонної освіти, бізнес-освіти, успішний досвід реалізації проектів у напрямку майбутньої роботи. Роботодавці поки не акцентують увагу на цьому, але ці фактори стають все вагомішими для них. Хоча для будь-якого керівника найбільш принциповими є професійні навички кандидатів.

Помітною стала інша тенденція – поєднання української і західної освіти. Останнім часом в різних сферах бізнесу стали все частіше вимагати професійні сертифікати міжнародного зразка або, наприклад, ступінь МВА. Це в основному стосується фінансистів, економістів, бухгалтерів, IT-фахівців. Різницю в зарплаті відстежити фактично неможливо, зазначає Маципура. Однак якщо освіта за кордоном є перевагою для роботодавця, то людина може претендувати на вищий рівень в зарплатній “вилці”.

Проблема – в низьких зарплатах

Павло Розенко зазначає, що прогнозував відтік студентських мізків. Тому що люди не бачать впевненості в завтрашньому дні, а протягом тривалого часу в Україні фактично немає змін на краще. І молодь робить відповідні висновки. На його думку, зараз основне питання, над яким має працювати уряд, – це реформування системи оплати праці. “Поки це питання не буде вирішено, говорити про те, що людина буде мати якусь перспективу, або студент захоче зв’язуватися з роботою в Україні, безумовно, марно. Поки студенту фактично пропонується вибір – працювати задешево в легальному секторі, або отримувати трохи більше в нелегальному секторі. Як правило, молодь користується останньою можливістю, або знаходить можливість для працевлаштування за кордоном”, – говорить експерт. За його словами, ризики тут ще посилюються тим, що держава не захищає ринок праці. Людина, яка хоче працювати за кордоном, абсолютно спокійно може виїхати і знайти роботу. Українська молодь, яка розбирається в сучасних комп’ютерних технологіях і володіє кількома іноземними мовами, є абсолютно конкурентоспроможною на закордонних ринках праці.

“Враховуючи те, що вони готові працювати за меншу заробітну плату, ніж та, яка існує в економіках розвинених країн, західним роботодавцям вигідно залучення наших розумних, кваліфікованих фахівців”, – зазначив Розенко. Він прогнозує, що якщо через рік-два держава не вживатиме адекватних заходів для захисту трудового потенціалу – шляхом збільшення заробітної плати, введення програм доступного житла, системи підтримки молодих сімей, результати будуть невтішними. “Україна опиниться перед новою хвилею втрати трудового потенціалу, втрати людей, втрати громадян України, які повинні працювати тут. Ми будемо втрачати не низькокваліфіковану робочу силу, а вкотре відчуємо сплеск “витоку мізків” – вчених, висококваліфікованих людей, студентів, молоді, які повинні були б стати основою майбутнього нашої держави”, – відзначає він.

Європа відкриває двері професіоналам

Тим часом в урядах країн Євросоюзу змінюється ставлення до іммігрантів. Європейські експерти майже одноголосно говорять про міграцію як про одночасно і виклик, і ресурс розвитку. Європейці зараз намагаються знайти баланс між позитивними і негативними сторонами цієї так званої легальної селективної міграції. Наприклад, незабаром за допомогою європейської “блакитної карти” перед висококваліфікованими іноземцями ще ширше відкриють двері місцевого ринку праці. Ця карта дає вихідцям з-за меж ЄС право на працевлаштування та проживання, близькі до тих, які має кожен громадянин співдружності.

Однак, наприклад, в парламенті Бельгії під час голосування щодо трудових дозволів іноземцям звучали і застереження щодо витоку мізків з країн, які менш розвинені. “Так званий людський капітал зменшується в країнах, які слабше забезпечені, ніж держави Євросоюзу. Ми чітко бачимо негативну сторону цього явища для тих держав, особливо, якщо вони знаходяться на стадії розвитку”, – сказав “Радіо Свобода” професор економіки, експерт бельгійського Національного фонду наукових досліджень Фредерік Доке. Проте, каже професор, відтік мізків матиме і позитивний вплив на країни, звідки походять трудові мігранти. “Перш за все, це перекази грошових фондів, – зауважує він. – Іноземні кваліфіковані і низькокваліфіковані працівники відправляють гроші своїм сім’ям. Нерідко ті, хто тут працюють на великих підприємствах, налагоджують зв’язки з підприємствами своїх країн. Ці зв’язки можуть полегшувати прямі іноземні інвестиції і торгівлю”.

Дійсно, українські гастарбайтери пересилають додому мільярди доларів. Проте відповідь на питання, чи можуть гроші замінити Україні втрату освіченої і висококваліфікованої молоді, очевидна.

Світлана Кузьменко

http://news.finance.ua

Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 0 Середній: 0]

Промоційний ролик України до Євро-2012 (ВІДЕО)

В Італії очікується значне зростання цін на товари і послуги