in

“Якщо жінка не вертається із заробітків — це великий гріх” ?

Багато сімей в Україні святкуватиме Різдво неповною родиною. Хтось із членів сім’ї зараз працює в інших країнах. Отець Роман Тереховський, 38 років, із храму Пресвятої Євхаристії у Львові розповідає, як церква ставиться до заробітків.

— До мене щодня приходять заробітчани та їхні родичі. Просять поради. Одна жінка 10 років пробула в Італії. Дітям зараз 16 і 18 років. Вони її не приймають, кажуть їхати назад. Гроші безбожно транжирять. Вона не має куди подітися з розпачу. Що їй раджу? Хай припинить давати дітям гроші, коли їм виповниться 18. Не можна фінансово підтримувати гріх.

Треба прораховувати ходи наперед, як добрий шахіст. Ти сьогодні дбаєш про дітей, а потім вони тебе не приймають. Бо отримали гроші, але не мали тата з мамою в любові. Дбаєш про хату, потім вона пусткою стоїть.

А якщо бракує грошей на освіту дітей?

— Електрогазозварник варить труби. Зарплата — 12 тисяч гривень. Таких спеціалістів бракує. Якщо ви дбаєте про своїх дітей, для чого віддаєте на юридичний і їдете за кордон, щоб оплатити навчання? Потім діти роботи не мають, і ви далі на них працюєте.

Учіть дітей жити в міру. Ви їм даєте в борг. Дайте їм ласку, і вам віддасться. Дбайте про виховання.

Батько тобі не зобов’язаний. Ти йому зобов’язаний життям, і того до кінця днів віддати не зможеш. Виховайте цей принцип у дитині, і не буде потреби нікуди заради неї їхати.

Коли дружина покидає чоловіка заради заробітків, вона порушує клятву бути разом завжди?

— Ні. Якщо вона їде на кілька років, і вони це обоє погодили. Бути разом — означає разом у дусі. Дистанції не мають значення. Але якщо жінка не хоче вертатися із заробітків — це великий гріх.

Через малі зарплати, кредити люди впадають у відчай. Що робити, більше молитися?

— Чому більше? Людина, яка молиться, виповняє свою потребу в молитві. У кожного ця потреба своя. Живіть достойно і ходіть причащатися.

Найкращий приклад — Бідна Родина. Марія з Йосипом ішли і стукали, в одні двері — не приймають. В інші — не приймають. Зайшли в печеру і сталося Різдво.

Головне усвідомлювати, що Бог поряд. Багато хворих і бідних тішаться з біди, бо знають, що це їхня дорога до Царства Небесного. Про це треба говорити дітям. А ми говоримо про те, де взяти гроші.

Забуваємо, для чого живемо. Яка вам різниця, в яких штанях помирати. На мені — за 60 гривень, — показує на свої чорні класичні штани. — І вони виконують ту ж функцію, що й за 600. Кажуть, бідна країна. А у Різдвяні свята курорти Карпат нашими людьми забиті. Лишають там по 3-5 тисяч. І це діти емігрантів.

Скільки витрачати на різдвяний стіл?

— Різдво можна відсвяткувати достойно в бідності. Не маєш чим закришити салат — звари картоплі. Якщо до мене прийде жінка і скаже, що не мала у Святвечір 30 гривень на рибу, а їй вистачило хіба 20 на кусок курки, я їй відпущу гріх. На столі має бути святково, а не багато. Святково — означає не так, як завжди.

Українські традиції застіль — безбожні традиції. Обжирання — гріх. Святкуйте Різдво, а не вихваляйтеся достатком.

 

Леся МЕЖВА

Газета по-українськи

Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 0 Середній: 0]

Городники-любителі вирощували маріхуану

Святкування Різдва українцями греко-католиками у Болонії (ВІДЕО)