in

Державний рекет

   Влада хоче, щоб українці платили 30% податку, якщо їхні витрати перевищуватимуть офіційні доходи

Маєш мізерну зарплату — забудь про дорогі покупки. В уряді придумали, як змусити українців жити “по средствам”. З Нового року в Україні збираються запровадити загальне декларування доходів фізичних осіб. Тобто незважаючи, на те, чи ти є державним чиновником, чи приватним підприємцем, чи санітаркою в районній лікарні, маєш подати у податкову декларацію про доходи. Та це не все. Фіскальна служба відстежуватиме твої витрати. Якщо вони перевищуватимуть задекларований дохід, то від суми перевищення треба буде сплатити 30% (!) податку.

Теоретично, це нововведення скероване на чиновників, які при офіційній зарплаті у дві-три тисячі гривень примудряються будувати вілли та роз’їжджати у “лексусах”. А на практиці… Хабарники викрутяться, а платити будуть пересічні українці, які отримують зарплату в конвертах. Звичайно, “чорна зарплата” – це теж незаконно, але ж люди не з власної волі її отримують. Та й зрештою, як довести, що на авто ти відкладав з чесно зароблених грошей впродовж останніх десяти років?

“Насамперед, треба сказати, що ця норма — не якесь українське ноу-хау. Це давно діє в Європі. Звичайно, навіть там це важко впроваджувалось, адже ніхто не хоче позбуватись нелегальних доходів, – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Якщо ми підписали Угоду про асоціацію, хочемо жити по-європейськи, нам треба і своє законодавство максимально наближати до європейського. Не може людина витрачати більше, аніж заробляє. Можна сперечатись, чи норму про оподаткування витрат, які перевищують доходи, запроваджувати вже, чи через кілька років, але однозначно її впроваджувати треба. Як це працюватиме? Відповідно до законодавства, якщо сума покупки перевищує 10 мінімальних зарплат (близько 13 тис. грн.), то підприємство торгівлі, автосалон чи нотаріус (якщо йдеться про нерухомість) зобов’язані передати інформацію про таку покупку у фіскальний орган. Ця інформація аналізується, порівнюється з вашою декларацією про доходи. Якщо сума покупки перевищує задекларований дохід, то з різниці стягнуть податок. Податок нараховують автоматично — вам лише приходить рахунок-повідомлення. Якщо ви не згідні з рішенням фіскального органу, то повинні подати документи, які підтверджують походження грошей. У Німеччині до фіскальної служби надходить інформація про усі покупки на суму понад 1000 євро”.  

Як бути людям, які кілька років зберігають кошти на депозиті, а в якийсь момент знімають їх, аби купити машину чи квартиру, – незрозуміло. “У тексті законопроекту нема чітко виписаної норми, чи враховуватимуть гроші з депозиту як легальний дохід, чи за них доведеться платити податок. А якщо ви витягли гроші “з-під матраца” і купили якісь дорогі меблі чи авто, то платити податок однозначно доведеться, – каже Олександр Охріменко. – Так само, як платитимуть заробітчани чи їхні родичі, які купуватимуть тут квартири чи машини за кошти, зароблені за кордоном. Хіба що людина матиме документи, що з цих коштів уже стягнули податки в іншій країні”.

Чому ж в уряді вирішили брати такий височезний податок — аж 30%? За чинним законодавством, усі українці, які отримали будь-який дохід, з якого не стягувався податок (наприклад, дохід від оренди нерухомості, репетиторства, продажу майна, виграшів у лотереї, подарунків, спадків), зобов’язані ці доходи задекларувати. Відповідно до декларацій, податкова нараховує суму податку, яку треба сплатити за попередній рік. Як правило, це 15% від отриманого доходу, хоча є й винятки (наприклад, подарунки між подружжям не оподатковуються). Однак покарання за неподання такої декларації не було передбачено, тому ніхто особливо не поспішав їх подавати. З набуттям чинності податкової реформи ти можеш або задекларувати доходи і сплатити 15% податку “по-доброму”, або потім платитимеш подвійну ставку.

«Відповідно до нововведення, людині, яка не сплатила 15 % в момент отримання доходів, необхідно  буде сплатити подвійну ставку, у разі, коли витрати перевищують доходи, – каже президент Асоціації платників податків Василь Матійчик. – Поки що питання, як це буде реалізовуватись на практиці, залишається відкритим. На тлі нинішньої корупції складно контролювати самі контролюючі органи. Відповідно до Податкового Кодексу, «рішення про застосування контролю за витратами та доходами приймає керівник контролюючого органу за податковою адресою платників податків». Тобто керівник може вирішити, кого контролювати, а кого – ні. Це може призвести до так званого суб’єктивізму в стосунках».

За словами Василя Матійчика, суму покупки, про яку подаватимуть відомості до фіскальної служби, варто збільшити з 10 до 50 мінімальних зарплат. Тоді податкова контролюватиме придбання не холодильників чи пральок, на які сім’я, може, справді відкладала кілька років з зарплати, а квартири, будинки, автомобілі, ексклюзивні ювелірні вироби. При цьому в АППУ застерігають — якщо в уряді детально не продумають впровадження цієї ідеї, то замість легалізації неофіційних доходів матимемо зворотний результат: не доходи вийдуть з тіні, а торгівля піде в тінь.

Ще один нюанс. Цією нормою уряд фактично ставить знак рівності між чиновником-хабарником та, скажімо, молодим подружжям, які з весільних грошей вирішили купити собі авто… І зрештою, як буде з людьми, які збирають по родичах-знайомих гроші на дорогу операцію? За це теж треба буде платити податок?

http://www.wz.lviv.ua/

Італійські заробітчани придбали JPS-навігатори для авіації Прикарпаття

Легендарний італійський клуб придбали росіяни