in

Україна: кохання на експорт

Держава хоче контролювати шлюбні агентства, які підшукують імпортним женихам українських наречених. Відомі випадки, коли під прикриттям «клубів знайомств» іноземні сутенери, видаючи себе за добропорядних наречених, вивозили українок на чужину. Так, жителька Херсона через агентство знайшла чоловіка в Ізраїлі, а той через деякий час спробував здати її в бордель. Лише нещодавно жінку спільними зусиллями правоохоронців і громадських організацій повернули додому.

Сайт шлюбного агентства «Ярославна» зустрічає відвідувачів «лікнепом»: «Тепер європейські жінки погано доглядають за собою і не сприймають залицяння чоловіків у класичному розумінні цього слова… Тому чоловіки просто змушені шукати стосунки на сайтах знайомств з іноземками, і вони обирають для себе жінок на російських і українських ресурсах».

Лише в Києві працює близько півсотні таких фірм. Вони пропонують українкам знайти закордонного нареченого в Інтернеті. Для цього потрібно лише заповнити анкету і надіслати її в агентство разом з фотографіями і копією паспорта. Щойно це буде зроблено, працівники агентства розмістять дані претендентки на спеціалізованих іноземних сайтах. Після цього залишається лише чекати нареченого.

Шлюбні агентства малюють українкам шлюб з іноземцями як казку. «Пітер мене дуже шкодує, він навіть намагається сам прибирати вдома і мити посуд, тільки щоб я не втомлювалася. Якщо я щось роблю, він завжди мені говорить «дякую». Якщо ж я готую їжу, то він говорить «величезне спасибі» і цілує руку», — ось лише один з описів щасливого шлюбу в Інтернеті.

Ну яка жінка залишиться байдужою до такої ідилії? Як розповіли Weekly.ua у кількох агентствах, найчастіше другу половинку за кордоном шукають клієнтки тридцяти-сорока років. Залежно від віку, зовнішності, наявності дітей і т.д. пошуки нареченого можуть тривати від кількох тижнів до місяців. За словами директора «Bridge of Love» Тамари Докукіної, тільки її агентство «знайомить» 10-20 пар на місяць.

Для наших жінок послуги таких посередників зазвичай безкоштовні. Шлюбні контори заробляють на женихах. Наприклад, за кожен лист, написаний агентством обраній українці, закордонному клієнту доведеться заплатити агентству близько 5 євро. Якщо пара домовиться про зустріч, витрати нареченого на її організацію становлять 50 євро. А індивідуальний пошук lady from your dream (жінки мрії) буде коштувати іноземцю 200 євро на місяць.

Поїхала до чоловіка, а потрапила в рабство

На перший погляд все цілком безневинно і навіть романтично. Наречені й знати не хочуть про те, що насправді все може виявитися зовсім інакше. Почнемо з того, що частина іноземців приїжджають в Україну і знайомляться з нашими жінками аж ніяк не зі шляхетними намірами. «Багато хто відразу ж намагається запросити «наречену» до себе в готель зрозуміло з якою метою», — розповіла одна з професійних свах.

Інша проблема, за словами директора департаменту напряму «гарячих дзвінків» Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда» Ірини Огороднійчук, полягає в тому, що найчастіше іноземці не хочуть їхати в Україну і кличуть жінок до себе, обмінявшись з ними лише кількома листами. І багато українок вирушають за примарним щастям, не знаючи іноземних мов і місцевих звичаїв, не кажучи вже про закони.

Чи варто пояснювати, що в подібних випадках жінки піддаються великій небезпеці? Добре ще, якщо згодом обранець просто не виправдає покладених на нього надій і «наречена» повернеться додому без обручки. Гірше, коли шлюбні агентства стають просто одним з каналів людського трафіка, торгівлі людьми.

Відомі випадки, коли під прикриттям «клубів знайомств» іноземні сутенери, видаючи себе за добропорядних наречених, вивозили українок на чужину. Так, жителька Херсона через агентство знайшла чоловіка в Ізраїлі, а той через деякий час спробував здати її в бордель. Лише нещодавно жінку спільними зусиллями правоохоронців і громадських організацій повернули додому.

У «Ла Страда» говорять, що українські дружини можуть піддаватися не тільки сексуальному, але й трудовому насильству за кордоном. Одного разу в організацію звернулася українка, котра вийшла заміж за на вигляд цілком пристойного американця. Замість кохання й турботи в США на неї чекала каторжна праця: новоспечений чоловік змушував свою половину з ранку до ночі працювати на величезному техаському ранчо.

”Свах» зобов’язують реєструватися

У звітах ООН, присвячених торгівлі людьми в Україні, діяльності шлюбних агентств приділено особливу увагу. Про проблеми, які створює робота таких фірм, говорять і вітчизняні правозахисники. «Під час кожного зручного випадку піднімаємо питання про необхідність державного контролю за діяльністю шлюбних агентств, щоб мінімізувати можливі ризики», — говорить Огороднійчук.

Лише нещодавно питання контролю за професійними «свахами» зрушило з мертвої точки. Депутати Верховної Ради від різних фракцій зареєстрували законопроект, який передбачає обов’язкове ліцензування «діяльності, пов’язаної зі збором і поширенням (у тому числі в глобальній мережі Інтернет) інформації про фізичних осіб з метою їхнього знайомства». Простіше кажучи, якщо зараз для організації шлюбного агентства досить просто відкрити ПП або ФОП, то з прийняттям закону підприємцю буде необхідно одержати спеціальний дозвіл. Подібним чином в Україні ліцензуються ті види господарської діяльності, що можуть порушувати «права, законні інтереси, мораль і здоров’я громадян». За недотримання закону передбачено штрафні санкції — від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів (8,5-17 тис. грн.). Звичайно, навряд чи правоохоронці будуть сидіти в Інтернеті й відловлювати незаконних свах. Ліцензії зможуть допомогти насамперед самим клієнткам шлюбних агентств. Адже переконавшись у наявності документа, можна хоча б частково убезпечити себе від неприємних несподіванок.

”Я вважаю, що такі ліцензії повинні висіти в офісах усіх шлюбних агентств на видному місці, — говорить співавтор законопроекту нардеп Володимир Каплієнко. — Крім того, подібні фірми повинні будуть в обов’язковому порядку вказувати номер ліцензії на своїх сайтах, у рекламних матеріалах. Так ми зможемо скоротити кількість пройдисвітів, що заробляють на сльозах наших жінок».

Боротьба за ринок сватання

І хоча Каплієнко називає першочерговим завданням документа саме боротьбу з торгівлею людьми, він зізнається, що законопроект був підготовлений з подачі агентств, які давно працюють на ринку. Причому, окрім гуманних міркувань, «заступники» керувалися ще й інтересами самого бізнесу. А саме — очищенням ринку від несумлінних конкурентів.

”У нас є компанії, які спрямовують усі свої сили і ресурси на те, щоб бути конкурентноспроможними, надавати послуги високої якості. Але на ринку, у тому числі в Інтернеті, з кожним днем з’являється все більше «контор», які насправді не мають нічого спільного з легальним бізнесом і не несуть жодної відповідальності. Але в торгівлі людьми звинувачують всі організації без розбору», — відзначив нардеп.

Тамара Докукіна, яка має за плечима 17-річний досвід роботи з потенційними нареченими, повністю з цим згодна. Вона говорить, що перш ніж звести пару, уважно придивляється до закордонного гостя. Іноді їй доводиться навіть з’їздити до «нареченого» на батьківщину, щоб дізнатися про нього більше і впевнитися в його благонадійності. Якщо іноземець не вселяє довіри, з ним справ не мають.

Директор агентства наводить приклади фірм-новачків, якими керують «вчорашні перекладачки». Професійна сваха стверджує, що багато з них просто женуться за швидкими грошима, нічого не перевіряють і ні за що не несуть відповідальності. Крім того, як з’ясувалося, вони ще й демпінгують, у той час як на ринку і без того тісно…

Втім, мабуть, у разі виїзду нареченої за кордон від неприємностей не застрахований ніхто. Навіть у великих агентствах згадують випадки, коли чоловік-іноземець виявлявся алкоголіком або вирощував марихуану на третьому поверсі своєї вілли… Очевидно, українкам варто задуматися: може, закордонні гості шукають дружин в Україні не тільки тому, що європейки непривабливі, а цьому є й інші причини?

 

Weekly.ua

Дозвіл на проживання для навчальної практики

Lidia Liberman: “Vivendo in Italia, mi sono innamorata dell’Ucraina”