in

Українські доглядальниці в Італії також старіють. Та чи варто сподіватися на італійську пенсію?

Що станеться з іммігрантами, які прибувають до Італії для роботи у секторі домашнього господарства та догляду за людьми похилого віку, коли вони постаріють?

Які перспективи пенсійного забезпечення за віком для українських жінок в Італії?

Розглядаючи за віком склад мігрантів із Східної Європи, які працюють в Італії, українська жіноча спільнота на 24% складається з осіб старших за 60 років. Це люди похилого віку, які доглядають за особами дуже похилого віку, або старими людьми.

Робота, як відомо, характеризується високим ступенем надмірного робочого часу, а заробітна плата та відрахування до пенсійного фонду досить низькі. Знайти роботу для людини у віці уже за 60 непросто в будь якій країні.

Читайте також: Українка в Італії незаконно заволоділа 60тис € та 2 будинками хворого за яким доглядала

Сфера по догляду є чи не єдиною в Італії, яка цінує працівників середнього віку за їхнє терпіння і досвід у веденні домашнього господарства.

Історія міграції

Щоб зрозуміти витоки цього явища, необхідно коротко реконструювати міграційну історію людей з колишнього Радянського Союзу до складу якого входила і Україна.

У 1990-х та 2000-х роках, після розпаду СРСР та політики, прийнятої новими незалежними державами, мільйони чоловіків і жінок у розквіті своєї трудової кар’єри, раптово залишилися без роботи, або не могли звести кінці з кінцями і шукали порятунку в міжнародній еміграції.

Прибувши до Італії, українські іммігранти середнього віку розпочали другу в своєму житті кар’єру, головним чином у побутовій сфері. Спочатку вони змушені були працювати у нерегульованому режимі та приймати будь які умови праці в очікуванні легалізації своєї присутності в країні прибуття та погашати борги, залишені в країні походження.

Однак, як тільки правова та економічна ситуація покращилася, вони почили заново розробляти міграційний проект, відповідно до свого віку та трудових навичок.

З кожним роком іммігранти все більше усвідомлювали, що не можуть повернутися у свою рідну країну, не знайшовши спочатку способу забезпечити собі джерело засобів до існування, коли вони більше не зможуть працювати.

Багато українських іммігрантів, оплативши навчання своїх дітей, придбавши житло, чи оновивши свої будинки в Україні, залишаються в Італії, щоб відповідати мінімальним вимогам для доступу до пенсійної системи Італії.

Мета полягає в тому, щоб працювати якомога більше з надією, що за станом здоров’я та фізичною силою зможуть дотягти у кращому випадку до 65 років, а потім повернутися в Україну з італійською пенсією.

Читайте також: Україна і Італія почали переговори про пенсійне забезпечення заробітчан

Сподівання на італійську пенсію

Але які наслідки старіння і їх вплив на професійну кар’єру та особисте життя іммігрантів?

Їх статус досить хиткий, з віком вони ризикують стати непотрібними.

Нестабільність, в якій вони опиняються: з одного боку, труднощі з працевлаштуванням в Італії, а з іншого – страх не знайти своє місце, коли вони повертаються в Україну, де немає можливості утримувати себе і вони не є ресурсом для сімейного господарства, бо в більшості випадків діти працюють, займаються своїми справами, а онуки вже дорослі.

Оскільки Італія та Україна не мають ратифікованої взаємної пенсійної угоди, яка передбачає об’єднання робочого стажу з обох країн, а в Україні чекає лише мінімальна пенсія у розмірі приблизно 60 євро на місяць, іммігранти залишаються в Італії.

З віком домашні працівники стають все більше вразливими, бо старіючи, набувають ще й професійних хвороб. Нажаль, національний контракт на роботу, на даний час не передбачає матеріальної підтримки домашніх працівників на випадок хвороби (за винятком декількох днів на рік).

Та все ж більшість українських мігрантів повернулися в країну свого походження, не чекаючи настання пенсійного віку, спираючись на певну низку різних економічних ресурсів, таких, як їхні заощадження, дохід від невеликих інвестицій, українська пенсія, а також розраховуючи на дітей, яким вони допомагали стати на ноги.

Однак менший відсоток все ж залишається в Італії, де вони прижилися назавжди. Цей сегмент нових пенсіонерів, ймовірно, буде отримувати пенсії з дуже низькими розмірами, як для італійського рівня життя і зануриться в умови бідності, якщо не матиме матеріальної підтримки з боку інших осіб.

Марія Гайдай

Ми хотіли б залишатися із вами у контакті. Запрошуємо приєднатися до групи  у Facebook Українська газета – видання для українців в Італії

Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 49 Середній: 4.1]

В Італії померла активістка громади українців у Болонії

Як здобували Незалежність: 30 цікавих фактів про державу і армію