in

Нелегальні мігранти: етична дилема перед Європою

   Два вантажні судна з понад 1200 мігрантами на бортах минулого тижня були покинуті екіпажем і залишені дрейфувати у відкритому морі біля італійського узбережжя. Це відносно нова тактика, застосована нелегальними перевізниками людей.

Італійська влада, зрештою, зуміла прийняти обидва кораблі та врятувати їхніх пасажирів.

Однак багатьом мігрантам, які вдаються до захмарно дорогих і екстремально небезпечних спроб потрапити до Європи, щастить менше. Для деяких з них ця дорога закінчується смертю.

Серед десяти фотографій 2014 року, опублікованих журналом Time, є вражаюче зображення.

Здалеку воно схоже на рибу, вкриту барвистими плямами, однак придивіться уважніше, і ви побачите, що насправді це судно, набите людьми так щільно, що згори ви не бачите самого корабля – ви бачите людську масу у формі корабля.

Це фото уособлює становище понад 150 тисяч мігрантів, переважно з Африки, котрі намагалися перепливти Середземне море у 2014 році. Рік тому ця кількість складала 60 тисяч. Приблизно три тисячі з них померли у дорозі.

Особисті трагедії

Такою є статистика. Однак придивіться до цієї картинки і ви побачите, що йдеться не про сухі цифри, а про реальних людей.

Серед них – чоловіки у футболках “Барселони”, аргентинської та іспанської футбольних збірних, жінки, які притискають до себе немовлят.

Італія спершу розгорнула біля свого узбережжя рятувальну місію Mare Nostrum. Однак згодом її замінив набагато дешевший проект ЄС під назвою Triton – у його рамках патрулювання відбувалося набагато ближче до берега.

Організації мігрантів кажуть, що обмеження радіусу дії рятувальників рівнозначне приріканню багатьох з них на смерть.

“Якщо ми перебуватимемо лише в територіальних водах, ми не побачимо людей, яким потрібна допомога, а отже, якщо вони помруть, ми не взнаємо про це”, – заявив адмірал італійського флоту Філіппо Фоффі.

Чи повертається Європа спиною до мігрантів?

Британське МЗС заявило, що не підтримуватиме пошукові та рятувальні місії, оскільки вони лише заохочують мігрантів до їхніх подорожей.

Чимало інших європейських країн відчувають те саме.

Відстоювати права біженців зараз важко. В часи економічної кризи і високого безробіття у багатьох державах Європи годі чекати зростання співчуття до іноземців.

Критики кажуть і про те, що нова місія, створена ЄС, лише заохочує нелегальних перевізників мігрантів.

“Тритон нікого не лякає”, – каже один з членів Європейського парламенту.

Зображення, яке шокує

У 2014 році на шпальти газет потрапило і інше фото на цю саму тему, яке викликає шок.

На ньому – двоє людей грають у гольф у справжньому раю, посеред пальм та яскравої зелені.

Однак у верхній частині цього зображення ви побачите щось дуже тривожне: десяток людей, котрі залізли на дротяну огорожу заввишки шість метрів.

Це – африканські мігранти, котрі намагаються потрапити до Мелільї, іспанського анклаву у Марокко.

Контраст між їхніми відчайдушними спробами змінити життя та розкішшю поля для гольфу є болючим.

Коли я побачив цей знімок, я відчув себе винним.

Я був кореспондентом в Марокко і писав про те, як біженці з пустельних регіонів намагаються потрапити до анклавів Сеути та Мельльї.

А ще я грав у гольф.

Європа постала перед жахливою етичною дилемою.

Вона не хоче заохочувати мігрантів, однак так само вона не хоче, аби вони помирали.

Європейські уряди стикнуться з осудом, якщо вони нічого не робитимуть у цьому напрямку, але так само їх засудять, якщо вони зроблять будь-що.

Однак утікачі з бідних країн також постають перед дилемою.

Вони прирікають себе або на сповнену небезпек морську дорогу до Європи, або ж на злидні чи переслідування на батьківщині.

Відчайдушні люди завжди вдаватимуться до відчайдушних заходів.

Як каже Вільям Спіндлер з Управління Верховного комісара ООН у справах біженців: “Якщо вони не можуть прийти через двері, вони намагатимуться пролізти через вікно”.

http://www.bbc.co.uk

Російські олігархи атакують палаци італійських аристократів

Curia di Firenze contro raccolta dei soldi per aiutare lìesercito ucraino