in

Знаменитий, древній, величний Рим

   З одного боку – масштабний фонтан ді Треві, з іншого – Пантеон, колишній храм всіх богів, а нині церква Святої Діви Марії і Святих Мучеників, Колізей, чи Ватикан. Куди туристу бігти в першу чергу?

Щоб побачити Рим, довелося подолати автобусом загалом понад 5 тисяч кілометрів. Але, повернувшись, можу впевнено сказати: воно того варте. Знайомство зі цим древнім містом почалося із готелю на окраїні. І хоч нас заздалегідь попереджали, що сніданок тут скромний, на шведському столі були, крім традиційних омлетів, сирних та м’ясних нарізок, пластівців, йогуртів-молока, соків-кави, ще й консервовані фрукти. Порадували бріоші – повний аналог круасанів, але названі на італійський лад “корнетто”. Голодним не залишився ніхто.

6 євро коштує проїзний квиток у Римі. Його можна придбати у тютюнових кіосках. Що добре – він діє на всі види громадського транспорту з моменту компостування і аж до 24 години. Зважаючи на кілька пересадок із метро на автобуси, такий проїзний  – вдале капіталовкладення.

Щоб зорієнтуватися із найцікавішими маршрутами у столиці Італії, достатньо вийти на найдовшу пряму вулицю – віа дель Корсо. Її обов’язково покаже екскурсовод. Бо практично перпендикулярно до неї розміщені дві цікавинки.  З одного боку – масштабний фонтан ді Треві, з іншого – Пантеон, колишній храм всіх богів, а нині церква Святої Діви Марії і Святих Мучеників. Якщо іти по Корсо уздовж, то, повз численні кіоски із сувенірами, виходиш прямо до Колізею. А після відвідин амфітеатру гладіаторських боїв, вхід до якого коштує 11 євро, можна повернутися знову на знайому вулицю і пройти до її початку. Крім магазинів усіх можливих брендів, раю для шопоголіків, треба відвідати дві надзвичайно красиві і великі площі — площу Іспанії (П’яцца д’Іспанія) та П’яцца дель Попполо, іншими словами, Народну площу. Особливо вони красиві у вечірній час.

Туристи – люди не з лякливих. Спершу проїхати усіма видами транспорту, а потім пройти “енну” кількість кілометрів – це ж зовсім не складно. Бо цікаво. Подолавши увесь шлях, можу порадити доїхати на метро одразу до площі дель Попполо, а потім у зворотному напрямку іти до Колізею. Зорієнтуватися у Римі із картою дуже просто. І яку би дорогу не вибрали, побачити буде що.

Наприклад, найбільший у місті фонтан ді Треві, оздоблений фігурами морських богів, кіньми і величезними кам’яними брилами. Він настільки великий, що виглядає як багато прикрашений фасад будинку із власними водоспадами. І не дивно – його висота майже 26 метрів, а ширина – майже 20. Саме у цей фонтан неодмінно треба кинути через праве плече як мінімум  дві монетки. Одну – щоб повернутися до Риму знову, іншу – для здійснення мрії. Тут завжди людно. Мабуть, бажання таки збуваються.

У Пантеоні — відкритий купол. І хоч “дірка у стелі” чималенька, має дев’ять метрів у діаметрі, вона тут не випадкова. Її запланували ще під час будівництва храму. Вікон у цій старовинній будівлі немає взагалі. Тож “око Пантеона” – це єдине джерело світла. І що дивовижно, який би сильний дощ не падав, усередині церкви калюжі не утворюються. Вода дуже швидко просочується через мармурову підлогу. А ще у цьому храмі похований геніальний Рафаель.

Знаменитий, древній, величний. Звучить пафосно, але інакше Рим не опишеш. Гуляти цими вулицями – ніби читати книжку з історії. Повсякчас натрапляєш на руїни, яким тисячі років. Чудово збережені, вони викликають захоплення. Але Рим – це не лише пам’ятки різних часів. Це, насамперед, особлива атмосфера. Її не передаси жодними словами – треба відчути.

Олена ДЗІК

http://gazeta.ua/

Суддя забрав півторарічну дитину в батьків, бо народилася від сурогатної матері-українки

Молитва заробітчанки