in

Останній тиждень Великого посту: церковні та народні традиції

Страсний тиждень, названий так у пам’ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у християн з понеділка.

У Страсний тиждень піст особливо суворий. Найбільше значення надається останнім дням цього тижня. З понеділка по п’ятницю – сухоїдіння, а в п’ятницю від їжі слід утриматися до винесення плащаниці, тобто до кінця вечірньої служби.

У Великий понеділок Церква згадує старозавітнього патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет за 20 срібняків, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі. Поміркований і великодушний Йосип розглядається як праобраз зрадженого за 30 срібняків Христа.

У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – це особлива суміш з 50мироваріння речовин на основі оливкового масла, запашних трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання, що завершує таїнство хрещення, а також при освяченні нових престолів храмів. Готується миро лише раз у році – з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується Патріархом.

Миропомазання відомо ще зі старозавітних часів: миром помазувались пророки, первосвященики та царі, а також скинії (курені, де тимчасово могли відбуватися богослужіння). Миро багаторазово згадується в Новому Завіті. Саме жінки-мироносиці, які прийшли до гробу Ісуса Христа, удостоїлися першими дізнатися про те, що Христос воскрес із мертвих.

Що стосується народних традицій, то у Великий понеділок прийнято починати велике прибирання в будинку. Треба підготувати оселю до Великодня – все помити, почистити, пофарбувати. Після обіду йшли в город, щоб посіяти все насіння до Чистого четверга.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком, а первосвященики та старійшини хотіли напасти на Нього, але не наважувалися.

За народною ж традицією у вівторок жінкам годилося випрати і випрасувати всю білизну, також готувався до празника святковий одяг. Чоловіки тим часом працювали в полі й заготовляли найкращі дрова для випікання пасок.

Велика середа – день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день особливо згадується одна євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа хитрістю і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тим самим, як сказав Христос, вона приготувала Його до поховання. Тут же в душі Юди народився злочинний намір видати беззаконній раді свого Вчителя. Тому в церковній службі в середу Страсної седмиці прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди. У цей день на вечірній службі всі віруючі намагаються висповідатися.

У середу завершуються всі господарські роботи. Треба прибрати хату, винести все сміття. Треба також заготовити яйця для крашанок та писанок, підготувати все необхідне для їх виготовлення знаряддя.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем – Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа, здійснюються особливі обряди і молитви. Храми в ці дні переповнені парафіянами. Також віруючим пропонується строгий піст «заради Страстей Христових», яких Він зазнав за гріхи людства. Окрім того, посиленим постом християни намагаються гідно підготувати себе до зустрічі Світлого Христового Воскресіння.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – Євхаристії (від грецького «подяка»).

Найбільше народних обрядів, дійств та прикмет припадає на Великий (Чистий) четвер. Цього дня в будинку все вже повинно бутичисто і прибрано. На Чистий четвер необхідно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Традиційно цього дня випікають паски. Паска символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та трепетом. Перед тим як випікати, необхідно помолитись, аби очистити Ваші думи та помисли. Виготовлена на Чистий четвер свічка захищає оселю від пожеж, тих хто в ній мешкає – від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхідно будь-що, ні в якому разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку.

Велика п’ятниця – найскорботніший день церковного року, тому що саме в п’ятницю Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.

У Велику п’ятницю родинне життя набувало особливого настрою. Люди намагалися вести розмову в помірних тонах – не кричати, не лаятися, не встрявати в суперечки. У цей не можна було їсти нікому, крім дітей. Не співали, не слухали музику. Також не дзвонили у дзвони, хіба що били «в клепала» – дерев’яну чи бляшану дошку. У вечері майже всі йшли до церкви на Плащаницю. З суворими і присумленими обличчями мовчки слухали «Плач Богородиці» і приглушене читання Євангілії, адже веселитися не випадало, «бо Христос на розп’ятті…». Повернувшись з відправи, трохи підкріплювались і знову брались за роботу; не годилось лише шити, прати, прясти, стругати чи будь-що різати – «бо то великий гріх!»

У Страсну суботу, яка власне і завершує Страсний тиждень, згідно з вченням Церкви, тіло Христа «перебувало у гробі», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників. Ввечері збираються в храмах на урочисте богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове, яке відзначається цього року 15 квітня.

У суботу йдуть приготування до Великодньої святкової трапези. Для господарок це найбільш клопітливий день, адже потрібно все приготувати, спекти, зварити. Цього дня фарбують яйця та виготовляють писанки. Хоч їх фарбували у різні кольори але перевагу віддавали червоному. (“… уже недалечко червоне яєчко…”)

Як тільки в оселі згустились сутінки, на покуті запалювали божницю, яка горітиме цілу ніч. Біля храму, в центрі села, на пагорбах молодь розпалює багаття, котре має горіти доти, доки не проспівають «Христос Воскрес». Всі – і дорослі і підлітки намагалися не спати всю ніч. Казали : «якщо проспить всеношну господар, то виляже пшениця, а коли господиня, – льон».

Воскресіння – Пасха Христова – в церквах проходить нічне богослужіння. Християни вітають один одного і обмінюються фарбованими яйцями. Відбувається розговіння.

___________________________________________

Більше новин:

Як почистити шви між плиткою у ванній кімнаті?

Про що говорять зірки. Гороскоп на травень 2016