in

П’ять речей, яких я навчилася від італійців

Неможливо хоча б трохи не змінитися, після тривалого проживання в іншій країні. Побутові звички – лише крапля в морі всього того що змінюється. Ми починаємо інакше снідати, гуляти по інших маршрутах і, загалом – дивилася на світ зовсім іншими очима.

Отже, 5 речей, яким я навчилася в італійців

1. Бути ввічливою завжди, скрізь і з усіма

Говорити “здрастуйте” і “спасибі” усіх вчили в дитинстві. Проте, рівень побутової ввічливості зростає, спостерігаючи за поведінкою італійців. Після переїзду починаєш вибачатися за те, коли ти випадково торкнувся іншої людини, прощатися та бажати доброго дня обслуговуючому персоналу, вітатися і прощатися з сусідами з інтервалом в 45 секунд, коли ми їдемо в ліфті, пропускати на касі супермаркету тих, у кого пляшка води, коли у мене товарів повний візок, та багато інших проявів уваги, нехай і формальної, які роблять життя у суспільстві приємнішим для усіх.

Часто ти не помічаєш цих тисяч повсякденних важливих жестів, бо оточуючі поводяться так само. Хоча італійців часто звинувачують у «фальшивих посмішках», все ж вони є набагато цивілізованою альтернативою для грубості чи неуваги.
 
2. Завжди вимагати більшого і кращого

Кожен, хто прожив в Італії хоча б кілька років, однозначно звикають до люб’язного сервісу. В магазині до тебе неодмінно підійдуть та щоб запитати чим можуть допомогти, водії громадського транспорту залюбки підкажуть на якій зупинці треба зійти, а найбільшою проблемою інструктора у спортивному залі здається тонус твоїх м’язів. «Клієнт завжди правий» – що це означає починаєш розуміти порівнюючи італійський із сервісом пострадянського простору.
З одного боку це – нормально, проте, повертаючись на батьківщину, з приємністю згадуєш цей аспект італійського життя, коли продавець «міряє» тебе на порозі магазину, професійним оком оцінюючи твою платоспроможність.

3. Купувати їжу в спеціалізованих крамничках

Живучи якийсь час в Італії починаєш по інакшому ставитися до закупів. Розумієш що супермаркети пропонують товари за нижчою ціною, та справжню якість і італійський смак знайдеш у невеликих бакалійних, хлібних чи кондитерських крамничках.

Базар  – це зовсім інша історія. Одним словом, похід на ринок тут – це приємна подія, а не обов’язок… З часом вуличні торговці починають вітати тебе як добру знайому. Атмосфера, аромати – коли після всього побаченого і купленого повертаєшся додому, готуєш з особливим задоволенням. Супермаркети так не надихають.

4. Перестати боятися віку, поважати старість за те, що вона може і повинна бути красивою

Пенсіонер в Україні звучить як вирок. Низькі пенсії є вироком для більш-менш достойного життя. Спостерігаючи італійських пенсіонерів, перестаєш боятися, свого 60-70 ліття, усвідомлюєш, що життєві радощі для тебе закінчаться, а лише перейдуть у іншу стадію. В Італії люди будь-якого віку не забороняють собі насолоджуватися життям і смакувати кожен день. Не важливо чи їм 50, 65 або 80.

5. Насолоджуватися життям

Нікуди не поспішати. Цінувати своє право та відпочинок. Вміти відпочивати – цим якостям італійців варто повчитися.

Спостерігаючи як вони проводять вільний час за келихом вина, спілкуються за столом, діляться враженнями, та пліткують чи подорожують. Їжа і вино – це акомпанемент свята життя, який вони самі собі влаштовують кожен день. Як провести незабутній день? – Не варто бігти, метушитися, все робити із задоволенням!

__________________________________________

Більше новин:

 

Кола іміграції в почуттях та емоціях

В Україні скасували допомогу по догляду за дітьми до 3 років