in

Хліба і сала. Особливості національної дієти українців

   Особливості національної дієти: спотворене уявлення про здорове харчування і перманентне подорожчання продуктів роблять український стіл одним із найбідніших у Європі. Конкуренцію складають лише росіяни.

Фін Петрі Кукконен, який півтора року займається в Києві ресторанним бізнесом, встиг добре вивчити особливості українського раціону. «Я був здивований тим, як сильно релігійні традиції та свята впливають на меню, наскільки широко споживається свинина і як часто можна побачити людей, які п’ють пиво від самого ранку», — ділиться спостереженнями скандинав.

І хоча калорійність щоденного меню середнього фіна та українця, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, однакова — 3,2 тис. ккал, — збалансованість вітчизняного столу сьогодні істотно програє тому, який Кукконен звик бачити у себе на батьківщині.

У меню співвітчизників цукор і солодощі складають 14 % — у фінів 10 %; на крупи і каші в українців припадає 36 % — у фінів 27 %; частка риби, яєць і молочних продуктів на їхньому столі 16,5 % — на українському 11,5 %. Щодо м’яса, то показник у фінів теж вищий, близько 20 %, тоді як в українців — 9,2 %.

Далеко не м’ясо з рибою і не овочі з фруктами лежать в основі раціону більшості співвітчизників. Їхнє меню через 20 років після розпаду СРСР, як і раніше, базується на трьох китах — картоплі, крупах і хлібобулочних виробах. Частка цих продуктів в харчуванні українців, за оцінками ООН, становить 43,8 %, що практично ідентично меню росіян (43,7 %) і білорусів (40,8 %), але значно перевищує європейські апетити. При цьому жителі Європи споживають фруктів і овочів у півтора—два рази більше, ніж українці. Що стосується білків, то за приблизної рекомендованої дієтологами норми 83 кг м’яса на людину на рік середній українець з’їдає 50 кг.

Збалансованість раціону дієтологи вважають одним із факторів тривалості життя, і те, що європейці в середньому живуть на 11 років триваліше за українців, називають одним із доказів нездорового харчування співвітчизників.

На думку більшості аналітиків, небагате меню українців пов’язане з низкою причин, серед яких національні кулінарні традиції, недостатній рівень знань населення про здорове харчування, постійне зростання цін на продукти, а також проблеми сільськогосподарської галузі. «Зростання цін на м’ясо-молочні продукти, свіжі овочі та фрукти призвело до збільшення частки (в раціоні) багатих на калорії, але бідних на корисні речовини продуктів — виробів із борошна, цукру і насичених жирів», — зазначає Оксана Скіталінська, дієтолог Центру здорового харчування.

Хоча з огляду на недавню кризу, на думку Максима Машляковського, керівника відділу досліджень ринків споживчих товарів компанії GfK Ukraine, українці, навпаки, раціоналізували свої витрати на продукти і навіть трохи оздоровили меню. «Стали купувати більш традиційні продукти — наприклад, сир, а не йогурт, — констатує експерт. — Це те, чого нас навчила криза», — каже Машляковський.

РАДІСТЬ Є

Українська родина, згідно з даними Держкомстату, проїдає майже 55 % свого місячного бюджету, тоді як середньоєвропейська — лише 22 %. При цьому, за інформацією GfK Ukraine, за перший квартал 2011 року кількість тих, кому доходів вистачає тільки на їжу, зросла з 22 % до

27 %. Змушені скрупульозно зіставляти ціни на продукти із зарплатою, сьогодні українці стежать переважно за тим, щоб їжа була ситною, констатує Владислав Сластін, завідувач лабораторії гігієни харчування Українського науково-дослідного ін­­с­титуту харчування.

Приміром, споживання макаронних виробів вітчизняного виробництва в першому кварталі 2011 року порівняно з аналогічним періодом 2010-го зросло на 20 %, свідчать дані маркетингової компанії «Синергія». Вермішель стала улюбленим народним гарніром на тлі подорожчали круп і картоплі. Водночас фрукти в річному меню середнього українця складають лише 46 кг, або половину необхідної, на думку дієтологів, норми. Тим часом італієць споживає 88 кг фруктів на рік. Однак, на думку Скіталінської, дисбаланс українського раціону має і суб’єктивні передумови. Так, низький рівень знань про здорове харчування призводить до переїдання і вживання шкідливих продуктів.

Те, до чого українці доходять гірким дослідним шляхом, для багатьох європейців — звична норма. У країнах Південної Європи, де особливо розвинений культ смачної і здорової їжі, до збалансованого меню звикають із народження. «Середземноморська дієта — одна з найкорисніших у світі й італійці цим пишаються», — розповідає українка Маріанна Сороневич, яка ось уже дев’ять років живе на Апеннінах. За її словами, повернувшись зі США або країн Північної Європи, італійці нерідко скаржаться, що тамтешня їжа дуже жирна і важко засвоюється.

А американців, які звикли платити втридорога за органічні фрукти і овочі, дивує своєрідне уявлення українців про здорову їжу. «В Україні дуже легко знайти продукти, вирощені природним шляхом», — не натішиться американець Нейтан Еверетт, який три роки викладає англійську мову в Києві. «Однак українці, схоже, схильні вважати що-небудь корисним тільки тому, що воно натуральне, хоча надлишок сметани, масла, сала, жирного м’яса навряд чи добрий для здоров’я», — міркує він.

За спостереженнями дієтолога про правильне харчування українці починають дбати лише після 30—40 років, коли настає час відновлювати втрачене в молодості здоров’я. Додатковим, але короткочасним стимулом упорядкувати раціон буває бажання частини молодих людей виглядати добре, мати хорошу фігуру, але в системі цінностей інших здорова їжа займає далеко не перші позиції.

Втім у стилі харчування українців та європейців є спільні риси, привнесені сучасністю, а саме пришвидшеним ритмом життя. «Дедалі більше дітей, підлітків та дорослих в Іспанії пропускають сніданки, і це дійсно серйозна проблема», — зазначає професор Асенсьон Маркос, провідний дослідник мадридського Інституту харчових наук. За словами Маркоса, здоровий спосіб життя передбачає ранкове, хоч і не дуже поживне, але обов’язкове приймання їжі, яке забезпечує організм необхідними калоріями, а кишково-шлунковий тракт — безперебійною роботою.

Занепокоєння колеги поділяє Скіталінська, відзначаючи стабільну популярність в Україні дешевої і легкодоступної їжі за принципом «купив — з’їв» — супів-концентратів швидкого приготування, заморожених сніданків і снеків, хот-догів тощо.

Дієтологи стверджують: за останні кілька десятиліть українське меню істотно віддалилося від рекомендованого медиками. Так, сьогодні співвітчизники в середньому недоїдають у рік близько 40 % м’яса і м’ясних виробів, 54 % молочних продуктів і 24 % риби, хоча в 1990 році ці показники були значно менш тривожними — дефіцит становив 20 %, 2 % і 10 % відповідно.

СТРАТЕГІЯ ХАРЧУВАННЯ

Банальна, але головна причина нестачі багатьох продуктів у раціоні — низька купівельна спроможність населення, вважає Олександр Ярославський, заступник гендиректора Української аграрної конфедерації. За даними GfK Ukraine, за цим показником у 2010 році країна посіла передостаннє місце в Європі, обігнавши лише Білорусь.

Краща продукція навіть вітчизняного харчопрому й агропрому для українців все ще розкіш, резюмує Ярославський. «Мелітопольська черешня — якісний продукт, класний, але вона дорога, і більша її частина йде на експорт», — наводить експерт актуальний приклад. Побічно збіднює стіл українців і рівень розвитку вітчизняного сільського господарства. «Ми недостатньо використовуємо можливості виробництва тих самих плодів і ягід: в Україні цим займаються приватні підсобні господарства, а великих виробників, по суті, немає», — пояснює аграрій.

М’ясо-молочний раціон також збіднів, у тому числі через скорочення поголів’я великої рогатої худоби — вп’ятеро з 1990 року, стверджують фахівці. Україна — одна з небагатьох країн Європи, де немає дієвої національної стратегії та пропаганди здорового харчування, доповнює перелік об’єктивних причин Сластін. За його словами, в ЄС діє ціла низка таких державних проектів — від програм збалансованих шкільних сніданків, де дітям прищеплюють заразом основи правильного харчування, до підтримки фермерів, які виробляють органічні продукти.

Так, хрестоматійним став фінський проект Північна Карелія, який стартував у 1970-х роках і тривав 25 років, протягом яких населення одного з регіонів країни максимально дотримувалося спеціально розробленої дієти. У підсумку серед мешканців Північної Карелії на 20—25 % знизилася захворюваність на діабет, у такій самій пропорції скоротилася кількість інфарктів та інсультів.

Здорова їжа активно пропагується в ЗМІ більшості європейських країн у рубриках корисних порад, майже так само, як це було в радянських газетах і журналах. У щоденній газеті шведа обов’язково знайдеться кілька практичних статей про здоровий спосіб життя, у тому числі й про харчування, покликаних зменшити ризик виникнення різних хвороб.

Нещодавно українська влада по-своєму вирішили подбати про повноцінний раціон співгромадян. 15 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні Закон «Про продовольчу безпеку», згідно з яким, середній рівень доходів українців має бути таким, щоб витрати на харчування середньої сім’ї становили щонайбільше 50 % її бюджету. Але й ця межа в рази перевищує європейські: навіть жителі кризової Греції сьогодні витрачають на їжу близько 30 % своїх доходів, а шведи — лише 15—20 %.

Між тим дієтолог Скіталінська зауважує, що здорове харчування необов’язково дороге, і нагадує, що їжа, перш за все, має бути максимально натуральною і мінімально обробленою. «Можна ж відварити або запекти рибу, а не купувати сосиски, паштети й ковбаси, або готувати каші з цільних круп, а не готові мюслі, у яких багато цукру, консервантів і розпушувачів», — радить експерт.

Українцям час усвідомити, що саме правильне харчування і фізична активність до 70—80 % впливають на те, яким буде стан нашого здоров’я, додає Сластін. «Природно, що це залежить і від гаманця, але тут уже справа вибору, — резюмує дієтолог.

http://www.rionews.com.ua/

Чорний день у Європі: Декларація зовнішньої політики 2014 року щодо України

Ucraina: ass. donne lavoratrici ucraine, in piazza a Kiev i nostri figli