in

Українська політична криза у питаннях і відповідях

Політична криза в Україні триває не перший тиждень, а коаліційні переговори, кандидати у прем’єри та міністри, взаємні звинувачення та погрози достроковими виборами заполонили інформаційний простір.

У цій ситуації ВВС Україна спробувала відкинути політичні заяви причетних до переговорних процесів діячів та відповісти на базові питання про клінч, у якому зараз опинилася українська політика.

З чого все почалося?

Оглядачі називали стосунки всередині владної команди щонайменше прохолодними уже давно, однак активний етап політичної кризи почався на початку лютого, коли про відставку з поста міністра економіки заявив Айварас Абромавичус.

Ця заява активізувала дискусію про боротьбу з корупцією в Україні, недостатню ефективність ініційованих владою реформ та дала старт хвилі взаємних звинувачень всередині влади.

У середині лютого парламент визнав роботу уряду у 2015 році незадовільною, але при цьому не зміг відправити у відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Після цього голосування фракції “Самопоміч” та “Батьківщина” заявили, що прем’єр Яценюк залишився на посаді завдяки змові між олігархами й керівництвом держави, та оголосили про вихід з коаліції.

Чи є зараз у Раді коаліція?

Немає, але все не так просто. З одного боку, ще до початку нинішньої політичної кризи владі було важко здобути підтримку бодай 226 депутатів для великої кількості своїх ініціатив.

З іншого – формально коаліція продовжувала існувати навіть після того, як з неї вийшли “Самопоміч” і “Батьківщина”: виявилося, що Радикальна партія, яка заявила про вихід з більшості ще у вересні минулого року, не дотрималася всіх необхідних формальностей і де-юре продовжувала бути складовою коаліції.

Лише минулого тижня фракція Олега Ляшка виконала останні формальні процедури і вийшла з коаліції. Тільки з цього моменту чисельність коаліції стала меншою потрібних 226 депутатів.

Однак офіційно про розпад коаліції з трибуни Верховної Ради ще не повідомляли: спікер Володимир Гройсман каже, що ” не має” це робити, а “офіційну” чисельність коаліції чи підтвердження в ній нестачі депутатів журналісти можуть отримати, звернувшись до апарату парламенту.

Разом з тим, дата офіційної “смерті” більшості у підсумку може виявитися надзвичайно важливою: якщо протягом місяця з цього дня нова більшість не сформується, президент отримає право розпустити Верховну Раду та оголосити дострокові вибори.

Яка позиція щодо кризи у Яценюка?

Згідно з Конституцією, парламент може розглядати питання про недовіру Кабміну не частіше ніж один раз на сесію, тому наступного разу Рада зможе голосувати за відставку уряду лише у вересні.

Тому теоретично Арсеній Яценюк може залишитись прем’єром до осені, якщо сам не напише заяву про відставку.

До цього його регулярно закликає, приміром, лідер фракції БПП Юрій Луценко.

Сам Яценюк каже, що “не тримається за посаду”. У середині березня в інтерв’ю Financial Times він закликав президента або підтримати його на посаді прем’єра, або звільнити його і взяти відповідальність за ситуацію в країні та формування нового уряду.

У його фракції “Народний фронт” кажуть, що оптимальним варіантом вирішення кризи було б відтворення старого складу більшості, доукомплектація вакантних посад в уряді та доопрацювання старої коаліційної угоди.

Разом з тим, тут кажуть, що готові підтримати створення нової більшості, якщо перед цим президент та пропрезидентська партія БПП представлять новий склад коаліції, нову програму уряду та увесь склад Кабміну.

А що каже президент?

Формально президент України не має стосунку до процесу відставки чинного уряду та переговорів з формування нової більшості. Однак саме пропрезидентська фракція БПП є найбільшою політичною силою у нинішньому парламенті, і формування коаліції без її участі фактично неможливе.

11 березня під час візиту до Туреччини він сказав, що “з радістю працюватиме з будь-яким прем’єром”, а вже за три дні представник президента в парламенті Степан Кубів заявив, що Петро Порошенко виступає за повне оновлення складу Кабміну.

У той же день речник президента Святослав Цеголко анонсував три шляхи виходу з політичної кризи: формування “технократичного уряду” на чолі з Наталією Яресько, створення “політичного уряду” “наприклад, на чолі з Андрієм Садовим” та створення Кабміну на чолі з іншою людиною, яку запропонує парламентська коаліція.

Утім, мер Львова відмовився від пропозиції очолити уряд. Натомість Наталія Яресько минулого тижня заявила про готовність стати прем’єром, але керівник фракції БПП Юрій Луценко заявив, що перспектив сформувати коаліцію під її кандидатуру немає.

Минулого тижня він заявив, що “в українських інтересах 29 березня уряд має бути проголошений”.

Наступного дня Петро Порошенко вирушає з візитом до США. Планується, що він повернеться до України лише в суботу.

Що має відбутися далі?

Варіант, про який говорять прихильники чинного прем’єра, – “відновлення коаліції “Європейська Україна”. У такому разі в Кабміні, яким продовжить керувати Арсеній Яценюк, відбудуться кадрові зміни.

Утім, лідер фракції БПП Юрій Луценко каже, що з чинним прем’єром готова співпрацювати лише одна фракція зі старої коаліції – його “Народний фронт”, і тому слід говорити про інший варіант – за яким в Україні зміниться голова уряду.

У такому разі, перш за все, у парламенті має сформуватися нова коаліція чисельністю не менше 226 депутатів.

Очікується, що саме в цьому моменті – якщо “Народний фронт” увійде до новоствореної більшості – про свою добровільну відставку повинен заявити Арсеній Яценюк.

Нова більшість має визначитися з кандидатурою прем’єр-міністра та подати її президентові. Саме президент вносить цю кандидатуру до Верховної Ради – на це в нього є 15 днів, але Петро Порошенко каже, що зробить це одразу. Для затвердження кандидату в прем’єри потрібно здобути підтримку більшості депутатів.

Новопризначений прем’єр подає до Верховної Ради повний список посадового складу Кабміну. Його теж затверджують простою більшістю.

Кандидатури двох міністрів – оборони та закордонних справ – подаються до парламенту президентом.

Зараз процес виходу з кризи застряг на першому етапі: нову коаліцію досі не створено. Якщо “безкоаліційний період” триватиме більше 30 днів, президент отримає право розпустити парламент. Наразі і президент, і спікер, і прем’єр називають такий варіант небажаним.

Хто зараз веде коаліційні переговори?

Переговори з формування нової більшості та нової редакції програми уряду почалися минулого тижня.

Зараз відомо про те, що у них беруть участь фракції БПП, “Народного фронту”, Радикальної партії та “Батьківщини”.

Представники “Самопомочі” заявили, що не увійдуть до нового складу більшості, однак можуть підтримати деякі рішення нової коаліції.

Дві найбільші фракції – БПП та “Народний фронт” – мають у сумі 216 депутатів, тому конче потребують як мінімум одного партнера для створення більшості.

Радикальна партія та “Батьківщина” заявили про те, що у них є списки вимог, виконання яких є умовою їхнього входження до нової коаліції. Станом на понеділок про виконання цих вимог відомо не було.

Наскільки видно з публічних заяв, серед різних учасників перемовин є різні бачення того, яким саме має бути результат перемовин. Наприклад, у “Народному фронті” вважають, що зараз триває напрацювання доповнень до старої коаліційної угоди і при цьому не виключають, що реалізовуватиме її уряд на чолі з прем’єром Яценюком. А у Радикальній партії кажуть, що зараз триває узгодження нової коаліційної угоди.

Минулого тижня низка ЗМІ повідомили про те, що, можливо, до коаліції може увійти група “Відродження”. Однак згодом голова Адміністрації президента Борис Ложкін сказав, що переговорів з цього приводу не велося.

Минулої п’ятниці у коаліційних переговорах брав участь і Сергій Тарута – екс-губернатор Донецької області, який, за його словами, представляв групу з майже двох десятків позафракційних депутатів.

Конституція передбачає, що коаліцію створюють виключно фракції, однак у 2010 році Конституційний суд ухвалив рішення про те, що до більшості можуть входити і позафракційні депутати.

У понеділок увечері керівники усіх парламентських фракцій та груп зустрічатимуться з президентом. Очікується, що формування нового складу більшості та Кабміну стане головною темою цих переговорів.

Хто може стати наступним прем’єром?

Нового кандидата на пост керівника уряду має висунути ще не створена коаліція.

Напередодні Арсеній Яценюк заявив, що альтернативи програмі чинного Кабміну немає, а його соратник, голова МВС Арсен Аваков сказав, що у разі, якщо чинний прем’єр залишиться на посаді, першим віце-прем’єром може стати міністр фінансів Наталія Яресько.

Пані Яресько досі не відкликала свою заяву про готовність сформувати “технократичний уряд”, однак, наскільки відомо зараз, переговорів з формування коаліції, яка могла б висунути її кандидатуру в прем’єри, не ведуться.

Лідер фракції БПП Юрій Луценко минулого четверга запропонував партнерам розглянути кандидатуру спікера Володимира Гройсмана. Той заявив, що готовий очолити Кабмін, якщо його підтримають фракції коаліції, та навітьпровів закриту презентацію проекту своєї програми і озвучив кілька прізвищ, які могли б увійти до його гіпотетичного уряду.

Формально його кандидатуру досі не підтримала жодна з політсил, які ведуть переговори про створення нової більшості, тому, виражаючись словами Сергія Власенка з “Батьківщини”, наразі він є “кандидатом у кандидати в прем’єри”.

Очікується, що остаточні рішення з цього приводу фракції прийматимуть на своїх засіданнях після обіду в понеділок.

Як довго це все ще може тривати?

Складно сказати. Одні оглядачі кажуть, що Петру Порошенкові конче потрібно привезти реальний план виходу з політичної кризи на переговори до американських партнерів: у такому разі рішучого прориву у виході з клінчу потрібно очікувати вже у вівторок.

Інші – звертають увагу на те, що всім впливовим політичним гравцям не вигідне проведення дострокових парламентських виборів. Останні соцопитування показують, що покращити свої показники у порівнянні з результатами позаминулорічних виборів, могли б хіба що “Батьківщина” та “Опозиційний блок”, однак їхній вплив на вирішення нинішньої кризи не є вирішальним.

Натомість лідери виборів-2014 – “Народний фронт” та БПП – відчутно погіршили свої рейтинги, а партія нинішнього прем’єра взагалі, вірогідно, не могла б подолати прохідний бар’єр.

Лідер фракції БПП Юрій Луценко напередодні звинуватив Арсенія Яценюка та “Народний фронт” у затягуванні політичної кризи та пригрозив виходом з коаліції “не менше ста” депутатів від БПП, що відкриє дорогу до дострокових виборів. У такому разі вони могли б відбутися уже влітку цього року.

____________________________________

Більше новин:

 

Учені знайшли ”слабке місц” раку

Целюліт: чи допоможуть дієта і спорт? Що робити?