in

У мафію йдуть безробітні й бідняки

У містечку Партініко поблизу Палермо, столиці італійського острова Сицилії, 3 вересня вдень убили 34-річного Джузеппе Кузімано, члена мафії, який опікувався плантаціями марихуани. Мафіозі та їхні прихильники вважають, що смерть соратника спровокував 58-річний журналіст Піно Маньячі різкими нападками на мафію на громадському телеканалі “Телеято”. Стіни й паркани в Партініко розмалювали написами “Нехай живе мафія! Піно Маньячі, ти останній блазень!”, “Маньячі, ти сучий син!”. Поруч намальовані труни. Журналіст отримав листа з погрозами.

Маньячі називає Партініко “Бейрутом” – через мафіозні війни, які там не припиняються. За останні кілька років убили вісьмох осіб та скоїли замах на боса-“капо” місцевої мафії. Представники кланів-ворогів постійно підпалюють один одному автомобілі й пробивають шини. Хоча вбивство Кузімано сталося в центрі міста, “ніхто нічого не бачив”. Люди відмовляються свідчити проти мафії.Зараз у районі Партініко, за словами Маньячі, керують родини Фардацца, Ло Б’юндо та Борджетто

Піно Маньячі, президент каналу “Телеято”:

– Наш канал “Телеято” виник 1989 року. Я очолив його 1999-го. Тоді саме збиралися його закривати, бо не мали грошей на утримання. Наша місія – опускати на голови глядачів усі подробиці про тутешні криваві сутички. Напади – як мафії, так і спрямовані проти неї.

Це громадське телебачення. На відміну від комерційного, ми можемо пускати лише 3 хвилини реклами на годину. Її заледве вистачає, щоб покрити найнеобхідніші витрати. Тому журналісти, які роблять для нас матеріали про мафію, часто волонтери. Одного з них нещодавно вбили.

Від початку року нашим журналістам пробивали шини в авто понад 40 разів, перерізали гальма. Бувало, що машини спалювали. Постійно приходять листи з погрозами. Мовляв, якщо не закриєте канал, постраждаєте ви, ваші родини, діти. Дзвонять і погрожують на роботу, додому.

Замахи трапляються не так часто. Хоча якось глава мафіозного клану одного з передмість особисто розпорядився мене вбити. Це не вдалося лише тому, що кілера заарештували. На допиті той розповів про вирок мафії для мене. Але так і має бути. Якщо нам погрожують, полюють за нами, значить ми робимо свою справу добре. Я турбувався б, якби не погрожували.

Ми не критикуємо мафіозі з повагою, а знущаємося, стібемося з них. Говоримо про них, як про “козлів”, “придурків”, “довбодятлів”. Кажемо, що вони “шматки лайна”. І головна небезпека – саме через це. Вони захлинаються від люті, коли нас чують. Тому працювати в їхньому середовищі, зустрічатися й розмовляти з мафіозі ми навряд чи можемо без загрози для життя.

Мене й мою родину постійно охороняють поліція та жандармерія. Після нещодавнього вбивства боса, мафіозі пообіцяли всіх нас перестріляти. Зазвичай, мене супроводжує хтось із жандармів. Мій будинок стережуть удень і вночі. Тож дістати мене не так і просто. Зброю я, звісно, маю, але на захист жандармів більше покладаюся.

Наша вечірня служба новин має до 140 тисяч глядачів. За 12 років ми добилися, що більшість бізнесменів відмовляються платити мафії за “дах”. Про тих, які сплачують, ми одразу розповідаємо, і люди перестають довіряти їхньому бізнесу. “Телеято” став таким собі голосом тих, хто не має голосу. Ми зберегли незалежність від політиків і олігархів. Співпрацюємо з місцевою владою, вона нас захищає. Але тиснути на себе не дозволяємо.

Мафіозі досі намагаються дотримуватися своїх “десяти заповідей”. Ідеться про принципи єдності, мовчання, поваги один до одного, покривання спільників та відмову від будь-якої співпраці з поліцією.

Але треба розуміти, якою мафія є насправді, а не в романах Маріо П’юзо. Бо література й кіно мають мало спільного з реальністю. Мафія стала офіційною, мафіозі повдягали краватки й сидять у парламенті або обласній раді Сицилії чи Кампанії.

Новий дон зараз – це Марчелло Делл’Утрі, людина, яка сидить в італійському Сенаті. Політик, наближений до прем’єра Сільвіо Берлусконі. Делл’Утрі засудили до семи років в’язниці, однак він і далі займається політикою. Мафія ж карає своїх членів безжально. Її суд виявляється дієвіший за державний.

Іншим відомим босом сицилійської мафії є Маттео Мессіна Денаро. Але всім заправляє не він, а саме Делл’Утрі. Мессіна Денаро – це скоріше символ.

Нинішні мафіозі – не похмурі чоловіки в картатих піджаках та кашкетах. Це політики, архітектори, дипломовані спеціалісти. Якщо їх зустріти на вулиці, ніколи не скажеш, що це – мафіозі. Прості люди йдуть до мафії, бо нема роботи, грошей, засобів для прожиття. Ось, наприклад, Джузеппе Сальваторе Ріїна, “бос босів”, розповідав: приходить, наприклад, до нього хлопець у барі. Розповідає, як важко жити, немає що їсти. Йому одразу дають 50 тисяч євро і якесь завдання. Наступного дня – ще 50. І він уже має виконувати все, що накаже йому Ріїна. Тобто, найбільше присутня мафія там, де найвище безробіття і найнижчий рівень життя. “Острівці”, де вона панує, розкидані по всій Сицилії.

Зараз сицилійців п’ять мільйонів. Із них мафіозі – п’ять тисяч. Один на тисячу. Це не так багато. Мафію можна знищити, але ніхто особливо цього не прагне. Немає політичної волі. Бо мафія сама займається політикою. Є навіть багато конкурсів, публічних заходів, які вона спонсорує, і всі про це знають.

Мафія – це не цілісна структура, а розрізнені організації, які укладають між собою угоди, ділять сфери впливу. Наша традиційна “коза ностра” тут не єдина. Є мафія зі Східної Європи, зокрема з України. Вони захищають “своїх” від нападок “західних”. І змушують співвітчизників платити за це, звісно. Зараз між “східною” мафією та місцевою, “західною”, є угода. Крім російської, є ще китайська мафія. Це взагалі не лише італійська проблема й навіть не європейська. А світова.

За ґрати сіли 360 членів мафії

Найвидатніші борці із сицилійською мафією були прокурори Джованні Фальконе й Паоло Борселліно. До 1970-х їй удавалося зберігати секретність. Фальконе вперше переконав кількох мафіозі порушити “омерту” – кодекс мовчання, і розповісти про внутрішнє життя організації. Першим з інформаторів-“пентіто” був Томмазо Бушетта, який утік із Сицилії до Нью-Йорка після поразки у війні кланів. Лише за його свідченнями сіли за ґрати 360 членів мафії.

Доки Фальконе працював у Палермо, Борселліно розслідував мафіозні справи в Східній Сицилії. 1992-го на телебаченні розповів про зв’язки з мафією провідних італійських бізнесменів, зокрема теперішнього прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі.

Того ж року Сальваторе Ріїна, на прізвисько Тото, тобто “куций”, глава клану з міста Корлеоне, наказав убити обох прокурорів. Бомбу заклали під автотрасу, якою Фальконе з дружиною та трьома охоронцями їхав з аеропорту до Палермо. Вибух був такий сильний, що його зареєстрували сейсмічні датчики, якими вимірюють наближення землетрусу. Усі загинули. Через два місяці в машині підірвали Борселліно, з ним загинули п’ятеро поліцейських. Іменем Фальконе й Борселліно назвали міжнародний аеропорт Палермо. Їх спільна фотографія стала одним із символів Сицилії.

Наступного року Ріїну заарештували. Коли його вели до суду, мафіозі кричав на поліцейських: “Комуністи!” Його ув’язнили довічного. Зараз Ріїні 80 років.

Омерта

Від іспанського “hombredad” – мужність, або латинського “humilitas” – покірність. Омерта – кодекс мовчання, якого дотримуються в італійських мафіях. Він забороняє будь-яку співпрацю з владою і поліцією.

– Є лише одна причина покинути організацію – смерть;

– хто образив члена організації – образив цілу організацію;

– правосуддя чинить лише організація;

– члени організації підкоряються її керівникові беззаперечно;

– зрада карається смертю та вбивством усіх родичів. Зрадою вважають будь-які слова, сказані в стінах в’язниці під час слідства.

Текст: Ігор ЛУБ’ЯНОВ, Олег СНІГУР
Джерело: <a href=”http://gazeta.ua/articles/events-journal/_u-mafiyu-jdut-bezrobitni-j-bidnyaki/399974″>Gazeta.ua</a>

 

Щоб відібрати сина у дружини-українки, італієць влаштував бійку прямо в школі

Запрошуємо на виставку розпису по шовку Марії Гайдай