in

Як правильно сповідатися? Готуємося до світлого празника Воскресіння Христового.

Про що конкретно і наскільки докладно потрібно говорити на сповіді?

Існує дуже багато схем випробування совісті, які ми проводимо, готуючись до сповіді. Нагадаємо, що сповідання тяжких (смертних) гріхів обов’язкове, сповідання ж повсякденних гріхів факультативне, але бажане. Немає якоїсь єдиної схеми.

У сповіді необхідно перераховувати всі смертні гріхи, які ми пам’ятаємо, їх кількість (хоча б приблизну) і вид. Говорити потрібно гранично зрозуміло і без зайвих слів, вказуючи на ті обставини, які змінюють вигляд і тяжкість гріха, не заглиблюючись у подробиці. Наприклад, недостатньо сказати про гнів, якщо у гніві ми підняли руку на людину. А якщо ця людина – матір або, скажімо, священнослужитель, то про це теж слід сказати. У гніві ми грішимо проти ближнього, завдаючи йому образу, а піднімаючи руку, ми грішимо проти його недоторканності. У випадку матері ми грішимо ще й проти заповіді про шанування батьків, а у разі священика – здійснюємо і святотатство.

Знову ж таки, якщо ми обмовили ближнього, зашкодивши його репутації, то недостатньо сказати «засуджував», — потрібно назвати гріх своїм ім’ям, оскільки свідомий наклеп – це смертний гріх.

Таким чином, в деяких випадках недостатньо сказати просто «гнів», а слід повідомити деякі подробиці, які змінюють вигляд і тяжкість гріха.
Що стосується розрізнення між смертними та повсякденними гріхами, можна звернутися до наших попередніх питань, в яких ми багаторазово порушували цю тему.

Нагадаємо, що на сповіді обов’язково каятися у таких смертних гріхах (вчинених свідомо і за згодою волі), як: участь у спіритичних сеансах, звернення до ворожок, магів і цілителів; богохульство; пропуск Святої Меси без поважної причини у неділю і приписані свята; причастя без попереднього сповідування смертних гріхів; замовчування смертних гріхів на сповіді; вчинення аборту або порада зробити аборт; вживання наркотиків, пияцтво; гріхи проти цнотливості – наодинці з собою або з іншими людьми (перелік цих гріхів можна знайти в Катехизмі Католицької Церкви); навмисний перегляд аморальних видовищ і журналів; наклеп на ближнього.

Сповідання повсякденних гріхів не є обов’язковим, але бажаним. При випробуванні совісті слід відповісти собі на такі питання: не відлинюю я від молитви? Приділяю я увагу своєму духовному життю, прагну до святості? Виконую обіцянки, дані Богові? Був я причиною страждань для моїх батьків, чоловіка, дітей? Ставлюся з повагою до батьків, до старших, виконую свої обов’язки у навчанні та на роботі? Ставлюся з любов’ю до своїх близьких? Чи прощаю образи, уникаючи помсти? Борюся я з нечистими помислами і фантазіями? Цнотливий мій язик? З повагою я ставлюся до чужого майна? Не прагну до нечесного прибутку? Засуджую я інших, сію чвари і сварки? Не брешу я? Не ставлюся до людей з підозрілістю і упередженням? Був я скромним і цнотливим у своїй поведінці? Не дивився на інших людей з пожадливістю? Не заздрю я чужим благам? Не ставився до інших з почуттям переваги і гординею?

Нагадаємо також порядок здійснення Таїнства Примирення. Спочатку необхідно сказати священику, скільки часу минуло з останньої сповіді. Необхідно перерахувати всі смертні гріхи і потім –  решту, наскільки дозволяє пам’ять. У кінці упокорений, як правило, вимовляє акт жалкування. У будь-якому випадку, якщо ми не знаємо, як підходити до сповіді, достатньо попросити священика про допомогу, і він сам поставить необхідні питання і підкаже порядок здійснення цього Таїнства.

Джерело – Сибирская католическая газета

_________________________________________

Більше новин:

 

20 шокуючих звичаїв та традицій давньої України

Як продовжити медичну картку (tessera sanitaria) в Італії?