in

«Путін і неоцаризм»… очима італійця

   В Італії вийшла друком книжка журналіста Серджіо Канчіані, в якій через історію колишньої «імперії зла» автор розмірковує про майбутнє РФ

Книжка являє собою своєрідний мікс аналітики, історичного екскурсу й особистих спостережень європейця. За час своєї роботи в Росії італійський журналіст, який 13 років очолював головний офіс RAI (італійська телерадіокомпанія) в Москві, видав уже другу книжку, в якій детально описує суспільні й геополітичні процеси Східної Європи. Заголовок більш ніж промовистий – «Путін і неоцаризм. Від колапсу СРСР до завоювання Криму». Видання логічно продовжує першу роботу автора?- «Російська рулетка. Неоцаризм часів Путіна: подорож радянською імперією через корупцію, ностальгію й ілюзійну демократію», що вийшла 2012 року. Якщо в першій книжці журналіст робить акцент на російському суспільстві, зокрема говорить про різкий контраст між життям олігархічного класу і середньостатистичними росіянами, неприродний розквіт корупції, критичний рівень будь-яких демократичних свобод, то в другій?- на тому, чим все це, зрештою, закінчилося і чому через параною російського світу повинні страждати інші нації.

 
«Анексія Криму – це кульмінація політичної стратегії, над якою Кремль працює вже більше десяти років, – повернути Росії провідну роль на світовій арені. Тільки через історію колишньої «імперії зла» можна зрозуміти її траєкторію руху і величезні протиріччя євро-азійської федерації. Путін, колишній співробітник КДБ, якого вважають сьогодні однією з найвпливовіших людей у світі, грає в свої «карти» на південному кордоні. Але проблема виходить за межі старого СРСР і циклоном насувається на Європу й Америку», – пише автор. Путіна журналіст відверто називає «цар Володимир», порівнюючи з його попередниками.

Серджіо Канчіані описує розпад Радянського Союзу, що стало найбільшою трагедією для Росії, враження від помаранчевої революції і, звісно, Революції Гідності.

 
Усього в 200 сторінках книжки Канчіані вдається детально розповісти про специфіку всіх політичних ігор Росії останніх десятиліть. Автор свідомо використовує в тексті російські слова: zar, vozd, strogo sekretno тощо.

На думку автора, найважливіша лялька в руках Путіна?— це найменша із «матрьошок», але вона зроблена з найміцнішої деревини — середній клас російського суспільства. У Путіна є лише два шляхи: придушувати або сприяти ліберальним реформам. Зараз він починає добре розуміти, що зупинити потужну хвилю молодих опозиціонерів, які користуються Інтернетом, подорожують і говорять англійською, неможливо.

Останнім часом у Європі з’явилося чимало книжок, автори яких намагаються проаналізувати ситуацію в Україні й Росії. Проте далеко не всі обрали правильний ракурс дослідження цієї непростої теми. Після численних презентацій книжка Серджіо Канчіані здобула популярність в Італії, адже автор пояснює, чому маємо те, що маємо, чому історія є потужним інструментом в руках великих держав.

Юлія Яручик,

Літня школа журналістики «Дня»

У Києві виступить італійський скрипаль-віртуоз Стефано Монтанарі

Італійський тріумф харківської школи кікбоксингу