in

Може, хтось пояснить?…

   … прочитала статтю про покарання, яке чекає на тих, хто хоче приховати подвійне громадянство. Люди добрі, що ж у цьому такого кримінального? Ми – не Лазаренко, а прості люди, які заробляють чесною працею! …

Доброго дня усім, хто працює над виданням нашої „Української газети”. Я та й інші читачі щиро дякуємо вам, бо певною мірою Газета – це підтримка і порада. Я – ваша постійна читачка, але написати вирішила вперше. А справа ось у чому: прочитала статтю про покарання, яке чекає на тих, хто хоче приховати подвійне громадянство. Люди добрі, що ж у цьому такого кримінального? Ми – не Лазаренко, а прості люди, які заробляють чесною працею. Ще й веземо усе до нашого рідного дому. Ввозимо в Україну великі гроші і підтримуємо її економіку. Одиниці витримують десять років такого життя в Італії. За що ж їх іще карати?

Натомість хотіла б запитати: коли повернуть наші вклади, знецінені багато років тому? Кого варто притягнути до відповідальності за відкриття банків та кредитних спілок, основною діяльністю яких є обман українського народу? Зараз ці установи зникли і ніхто не каже, чи повернуть людям гроші. Невже в країні нема влади? Невже забулися обіцянки прем’єра виплатити компенсаційні тисячу гривень? Навіть такий мізер вдалося отримати лише одиницям. Ніхто не працює над тим, щоб знизити рівень безробіття. Як жити і утримувати сім’ю, коли немає роботи, а якщо і є, то оформляють “на чорно” – сьогодні ти працюєш, а завтра – на вулиці. Українські ціни уже пеплюнули італійські. Я за 37 років стажу заробила 600 гривень пенсії, малою втіхою є цьогорічне підвищення на п’ятнадцять гривень…

Дивує українська податкова система. На величезних базарах торгують, як кому заманеться. Під час покупки ніхто не дає чека, а, значить, немає ніякого контролю, в той час, як в інших державах без чека не купиш пакета за 10 центів.

Здається, що тільки Україна живе за такими правилами. А хотілося, щоб законотворці вивчали досвід інших держав. Закони треба не тільки писати, але й виконувати.

Мені здається, що політики не думають про людей, а тільки про вибори, вибори і знову ж таки вибори.

Марія. м. Вітербо

Запрошуємо на конференцію “Українські школи в Італії: минуле, сучасне, майбутнє»

Мої пригоди на ЕКСПО в Мілані