in

Не важливо, що далі буде. Головне, що ми знову разом!

Творчість читачів. Поезія Ірини з Маджоне (Італія)

 

Пам”ятаю, як вперше

Узимку до школи я йшла.

Пам”ятаю, як вперше

Без тебе, мамусю, дійшла.

Сім років мені лиш минуло,

Як ти залишила мене.

І сумно, і боляче було

В ту мить відпускати тебе.

А зранку, коли я ще спала,

Тихенько ти від”їхала…

Мені у ві сні наснилось,

Що вітром віконце відкрилось…

Босоніж на кухню помчала –

Мене там бабуся чекала.

Ми сильно тоді обнялись,

Сльозами туги облились.

Минали роки. Я – чекала,

Щодень календар відмічала.

Минали роки. Я – зростала.

За тобою все більш сумувала.

Аеропорт. Тебе я стрічаю,

Мою пташечку, рідну кровинку.

На колінця до тебе впадаю,

Все завмерло навкруг на хвилинку.

Ти, лебідко моя сизокрила,

Мила ненечко, рідна моя…

У обіймах мене ти зігріла:

В цілім світі ти в мене одненька…

Хоч дороги метіль замете

І додому не їдем відразу,

Не важливо, що далі буде,

Головне,що ми знову разом!

Ірина, Magione(PG)

Femen осоромили Україну, та українок в Італії

Поза квотами декрету флуссі. Варто знати усе