Marianna Soronevych
Я-українка, та в даний час ,живу в Італії, на Сарденії. А виросла я в невеличкому українському селі на Львівщині.
Яке воно гарне, моє рідне село! Навкруг ліс, а воно розкинулось на пагорбі і вигрівається собі на сонечку, мов та ящірка. Бо від центру села,начебто лапки ящірки, простягнулися чотири дороги: правий куток, лівий куток, вниз вліво – болото, вправо – гребля.
Саме там, на греблі і привела мене мама на світ посеред літа. І все, що я могла усвідомити, вивчити і запам’ятати за 10 літ свого нестаницького життя (а село моє назиається Нестаничі), пронесла крізь
роки і ніколи нічого не забуваю.Тут мій сад, город, хата, ставок, річка, саджалка з крикливими жабами і верби в кінці греблі!
О, ці верби!.. Можливо саме там,сидячи на розлогій вербі,спостерігаючи за живим і чудовим світом,і народжувались мої перші віршовані рядки.
Ця стежина за селом
Що вивела мене у люди
Оця калина за вікном,
Миліш якої більш не буде
Цей погляд матері святий,
Який слідкує все за мною.
І захід сонця чарівний,
Що не дає вночі спокою
Ці зорі низькі над ставком,
Здається,що збереш руками.
І вся родина за столом,
Що не забудеться з роками…
Оце усе – мій рідний край!
Моя любов одвічна й чиста.
Любов,що ллється через край!
Душі моєї це намисто!!!
Р І З Д В О
Прийде Святий Вечір,такий загадковий!!!
Помолившись,всі сядуть за стіл
І почнеться Вечеря…А я знову і знову
Всі свої почуття видаю на папір…
Ось,в уяві моїй,-стіл накритий обрусом.
На ялинці пахучій – чарівні свічки,
Дід Мороз,усміхаючись,мругає вусом,
Від цукерків й горіхів ввігнулись гілки…
Біля кухні матуся у білій хустині,
Розшарівшись,готує нам страви смачні…
Свято нині у нас в кожній,кожній родині!-
Тільки ми,що далеко від дому, – сумні.
І жалітись не можна.Немає кому.
Заробляємо тяжко.І поволі,поволі
Вдовольняємо долю нелегку свою.
Тож коли ви зберетесь сьогодні у колі,
То згадайте й про нас,і налийте вина.
Побажайте нам щастя і доброї долі,
Бо лиха нас знаходить сама.
А ми тут,в чужині,так далеко від дому,
Теж зберемося разом,хоча й не ріідня,
Побажаємо щастя і забувши про втому,
За ваше здоров”я вип”єм також вина!
Ганна Буковська
