in

У Вас же рак! (спокійно сказала лікар)…

У Вас ж рак! (спокійно сказала лікарка). Роздуми жінки, яка глянула в очі смерті і перемогла її.

У Вас ж рак! (спокійно сказала лікар)
Це як удар.
Що робити?
Куди тікати?
Скільки мені залишилось?
Це кінець!!!!

Такі думки на той момент крутилися в моїй голові.

Лікар почала папірці друкувати, щось писати, метатися.

А я знову у ступорі.
Дає папір, на якому список аналізів (як я потім зрозуміла) – збирайте документи, проходьте всі аналізи й обстеження, та готуйтеся на другу операцію!

Я знову, що?
Операція?
Як так?
Яка стадія?

Я напевно вже більш менш прийшла до тями через тиждень!
Навіщо мені це, чому я, навіщо дана хвороба?

На ці запитання ніхто не зможе дати однозначної відповіді. І навіть у Біблії, у кожному разі страждань – своя причина, немає – однієї, універсальної.

Але кожна з версій – завжди привід, щоб задуматися про щось важливе.

Напишу одну із них. Це не мої думки, я почула їх у виступі одного священика. Прослухала кілька разів, і пишу, як запам’ятала та зрозуміла: «Один із механізмів нашого життя, болісний і неминучий це впізнавання «вивороту» життя через страждання.

Живуть люди, все в них добре – гуляють вулицями міста або сидять в теплих будинках біля телевізора. Дивишся на них – все добре, гарно одягнені , мають дорогі машини, затишні будинки…
Але ось приходить хвороба. Вона може прийти до тебе самого або до того, кого ти любиш. І ти потрапляєш у зовсім іншу реальність. Потрапляєш до лікарні, бачиш черги людей, які страждають, бачиш забіганих втомлених лікарів. Ти бачиш тяжкі муки, від яких паморочиться голова!
Ти потрапляєш у паралельний світ і цих людей дуже багато…

Ти знову вийдеш надвір, побачиш, що все нормально.
Повернешся до лікарні, зрозумієш ненормально!

Це терапія, терапія болем. Дуже важлива річ, щоб знати, що світ – це не лише глянець.
На глянці всі білозубі, підмальовані, успішні, багаті, підкачані у фітнес-залах, які не бояться майбутнього. Це глянець життя, людина звикає до нього і через нього дивиться на життя.

Але ж є ще ,будинки для літніх людей, які безрадісніші за в’язницю, адже з в’язниці є надія вийти, а звідти – ні. Є хоспіси, які можуть бути красивими та чистими, але з них, як із будинків для людей похилого віку, вихід – лише в один бік. І там тисячі людей. Людей, а не скотів чи демонів.
У світі є рани, доки ми про це не знаємо, і знати не хочемо!

Біда висмикує людину зі звичного стану. І висновок з цього полягає в наступному: якщо я вилікуюсь, або коли закінчаться наші страждання, то я вже не забуду про те, що крім глянцевого життя, до якого всі прагнуть, є життя страшне і важке. Що там є сльози, є злидні, є самотність, біль.
І я завжди допомагатиму цим людям.

Зараз, коли я пройшла свій шлях завдовжки 6 курсів хімії і 8 місяців після 2х операцій, я багато в чому розібралася, і сама можу підтримати жінок, яких дуже часто бачу заплаканими в коридорах.
Як впоратися з діагнозом рак та курсами хіміотерапії?

Рекомендації взяті із практики. Отже, взято з відповідей та досвіду: Виявляється при цьому діагнозі не вмирають, а проходять лікування та живуть.

Насамперед потрібно зібратися і взяти себе в руки. Лікування тимчасове, воно має властивість закінчуватися. Виконувати поради лікарів.

Лікар направить під час лікування, потрібно тільки все виконати.
Не впадати в жертву і думати, що все погано.
Не слухати поради оточуючих!

Дуже часто пацієнти люблять розповідати страшилки, як було погано. Це збиває з ніг та наводить паніку.

Лікування у кожного проходить індивідуально, сприйняття у всіх різне. Хтось легко переносить через резерви свого організму і ставлення до ситуації, у когось дуже складно(До речі, це часто трапляється, коли йде неприйняття хвороби та лікування).

Усвідомити цінність життя.

Усвідомити що життя – воно щодня і щодня ви вже його проживаєте.
Більше відпочивати. Усамітнюватися, молитися – так ви збережете енергію та силу.
Не треба витрачати їх на розмови, від яких вам тільки гірше.
І якщо дуже складно, залишайтесь поряд з тими, хто вас підтримає і скаже теплі слова, пригостить теплим бульйоном і заспокоїть)-

Все що я зрозуміла ТОГО року, потрібно ставитись простіше, до всього, до всіх, але головне до себе.
Не треба накладати на себе непосильний тягар , а якщо впала, то вставай!
Займайтесь своїми улюбленими справами , при можливості.

За ці 8 місяців я багато чого побачила, чого раніше не помічала у своєму житті. Я побачила скільки багато в моєму оточенні людей, які люблять мене, які переживають і моляться за мене, знаходяться поруч і долають цей шлях разом зі мною, не давши здатися.

Не дивлячись ні на що, я щаслива бо можу творити, вишивати…
У світі багато добра, а отже, поживе ще рід людський!Дякую Богу за випадкову зустріч в місті саме перед операцією, з отцем @Іван Гнатюк, за благословення, за всі його щоденні онлайн молитви на вервиці
Слава Богу за все!!!

Вишиванки бісером із Карпат м.А.ФРУНЗА

Щоб вчасно дізнатися інформацію, корисну для проживання в Італії, слідкуйте за нами у соціальних мережах, приєднавшись до групи у Facebook Українці в Італії Разом, або до Телеграм-каналу https://t.me/ucrainiitalia

Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 3 Середній: 4.7]

Продовження дозволу на проживання в Італії для біженців з України

Зарплати домашніх працівників і доглядальниць в Італії у 2023 році