in

Чи можна повернути українських мігрантів?

   У 2002 році Наталя приїхала з України до Москви в гості до родичів. Переконавшись, що рівень зарплат в російській столиці значно вище, ніж в обласному українському центрі, вона вирішила попрацювати в Москві кілька місяців, заробити гроші на квартиру і повернутися в Україну. Наталі вдалося знайти високооплачувану роботу в столиці РФ. Зараз вона кожен місяць перераховує гроші батькам, які живуть в Україні. “Для мене 200 доларів на місяць – це сума, без якої я можу прожити. А у моєї мами пенсія трохи більше ста доларів. Їй ці гроші дуже потрібні”, – журиться дівчина.

У 2007 році

Юрій Скляр приїхав на навчання до Німеччини із Запоріжжя і відразу став підробляти в IT-фірмі, в якій залишився і по закінченню навчання. Зараз Юрій має можливість допомагати родичам в Україні матеріально. “Я радий, що можу допомогти мамі. Вона працює в школі. Зарплати в школі невеликі, а ціни на продукти там відповідають європейським”, – каже хлопець.

Вчитися, працювати, допомагати родичам

Наталя та Юрій – в числі тих, хто, заробляючи гроші за кордоном, перераховує їх в Україну своїм родичам. Згідно зі статистикою Національного банку України (НБУ), сума грошових переказів, наприклад, з Росії в першому півріччі 2012 року перевищила один мільярд доларів. Росія займає першу позицію за обсягом грошових переказів в сусідню Україну. “Гроші з Росії свідчать про те, що у нас збереглися родинні та ділові зв’язки з цією країною, тобто – ця цифра відображає не лише перекази українських трудових мігрантів, як це часто трактують”, – пояснила Олена Малиновська, експертка Національного інституту стратегічних досліджень у Києві.

На другому місці за обсягом грошових переказів – США. Звідти, за даними НБУ, за першу половину 2012 року в Україну надійшло майже 290 мільйонів доларів. На третьому місці – Німеччина, звідки на українські рахунки перерахували 191 мільйон доларів. Але, як підкреслила Малиновська в інтерв’ю DW, в Німеччину, наприклад, українці їдуть не в пошуках роботи, а часто з інших причин: на навчання або для возз’єднання сімей. А ось грошові перекази з Італії, Португалії та Іспанії, за словами української експертки, надходять саме від заробітчан.

Гроші необхідно вкладати у власний бізнес

Фінансову допомогу з-за кордону родичі мігрантів, що залишилися в Україні, зазвичай витрачають на повсякденні потреби. “Мама розпоряджається грошима на свій розсуд. Минулої зими було холодно, їй довелося більше заплатити за газ, яким батьки опалюють будинок. У мого брата народилася друга дитина, мама і їм допомагає, – розповідає Наталя. – В основному вислані гроші розходяться на дрібниці”.

Це підтверджує слова Олени Малиновської про те, що перераховані мігрантами кошти не надто сприяють розвитку української економіки, оскільки вони не вкладаються в конкретні проекти. “Значного інвестиційного використання цих коштів немає, оскільки це не ті суми, які можуть стати основою для власного бізнесу, – констатує експертка. – Крім того, в Україні несприятлива економічна ситуація в цілому і зокрема для розвитку малого бізнесу”. З її думкою згодна і Варвара Жлуктенко, прес-секретар Міжнародної організації з міграції в Україні. “Ми би побачили результат, якби перераховані гроші не “проїдалися “, а були інвестовані, приміром, у розвиток власного бізнесу”.

Допомога реемігрантам

Але власний бізнес на Україні ні Юрій, ні Наталя поки що відкривати не планують. Правда, на відміну від Наталі, яка в Москві вийшла заміж і отримала російське громадянство, Юрій роздумує над тим, щоб в найближчі роки повернутися на батьківщину.

Однак, за словами Олександри Бетлій з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій в Києві, поки українські реемігранти не можуть сподіватися на підтримку держави. “Українська влада ще не прийняли концепцію розвитку в сфері міграції, яка б визначала, що необхідно зробити для того, щоб повернути мігрантів, і як допомагати тим, хто повернувся”, – говорить вона.

Як зазначила в бесіді з кореспондентом DW Варвара Жлуктенко, Україні необхідно запозичувати міжнародний досвід програм реінтеграції. За її словами, уряд міг би сприяти виїзду трудових мігрантів за кордон, а потім надавати їм допомогу при поверненні на батьківщину. “Це може відбутися за прикладом Німеччини, куди з початку 1960-х років приїздили на роботу турки, іспанці і португальці”, – пропонує вона.

У свою чергу Олександра Бетлій також радить використовувати досвід інших країн, зокрема ФРН. Експертка впевнена, що реемігрантам, які хочуть розпочати власний бізнес в Україні, допомога держави необхідна саме на початковому етапі.

Та Олена Малиновська переконана, що крім таких заходів, необхідно насамперед створити сприятливі умови для інвестицій коштів мігрантів. “Після повернення додому їм необхідна кредитна підтримка, яка поки не передбачена законом”, – підсумовує експертка. З цим згодна і Олександра Бетлій, яка нарікає на те, що в Україні видача кредитів реемігрантам не розвинена, а уряд не допомагає трудовим мігрантам, які повернулися на батьківщину.

http://europe.newsru.ua

Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 0 Середній: 0]

Як українці у Варезе колядували (ФОТО)

Lo splendore della fede. Ucraini di Varese festegiano il Natale