in

Закордонний виборчий округ готовий до проведення виборів Президента України – заступник міністра закордонних справ Олександр Купчишин

У неділю, коли відбудуться чергові вибори Президента України, наші співвітчизники голосуватимуть не лише на Батьківщині, а й за її межами. Про те, як дипустанови підготувались до президентських виборів, розповів в інтерв’ю кореспондентові УКРІНФОРМу заступник міністра закордонних справ Олександр Купчишин.

– Олександре Михайловичу, хто в МЗС відповідає за процес підготовки до виборів за кордоном та їх проведення?

– В міністерстві опікується цим питанням спеціально створений комітет для підготовки і проведення виборів Президента, який очолюю я як заступник міністра, а також є робоча група, що займається оперативними питаннями. Її очолює директор Департаменту консульської служби.

– Як проходить підготовка до голосування у дипустановах?

– Є календарний графік, затверджений Центральною виборчою комісією, згідно з яким все має, як кажуть, відбуватися вчасно. Так, 6 січня нам були передані бюлетені для голосування у кількості 414 тисяч 884. Це відповідає кількості виборців, які включені до Державного реєстру виборців, тобто, які заявили про своє бажання взяти участь у голосуванні. Нагадаю, що, згідно з законом про вибори Президента України, при дипломатичних і консульських установах України створено 113 закордонних виборчих дільниць. На 113 виборчих дільницях у 76 країнах світу відповідно створено 113 дільничних виборчих комісій. До речі, дипломати та співробітники посольств і консульств не можуть входити до виборчих комісій, тому дільничні комісії за кордоном формуються з числа українських громадян, які там проживають.

– В яких країнах найбільша кількість виборців?

– ЦВК визначила 25 таких країн. З них 6 країн – де більше 10 тисяч громадян України заявили про своє бажання голосувати. Перше місце займає Німеччина (101 тисяча 928 виборців). На другому місці – Молдова (71 тисяча 357), третьому – Російська Федерація (57 тисяч 209 виборців), четвертому – Ізраїль (38 тисяч 741), на п’ятому – Сполучені Штати Америки (36 тисяч 756), на шостому – Білорусь (11 тисяч 96 виборців).

До речі, парадокс. Хоча в Італії, ми знаємо, проживає велика кількість українських громадян, зокрема, заробітчан, але заявили про своє бажання голосувати всього 1 тис. 109. У Португалії проживає більше 40 тисяч українців, але виявили бажання голосувати 2 тис. 520 осіб.

– В яких країнах відкриється найбільше дільниць?

– Найбільше – по п’ять виборчих дільниць – відкрилось в Росії (в Москві, Санкт-Петербурзі, Ростові-на-Дону, Тюмені та Владивостоці) і Німеччині (у Берліні, Бонні, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені, Гамбурзі), по чотири виборчих дільниці у США (Вашингтон, Нью-Йорк, Чикаго, Сан-Франциско), у Польщі (Варшава, Краків, Люблін, Гданськ). По три дільниці – в Італії (Рим, Мілан, Неаполь) та Іспанії (Мадрид, Барселона, Малага), в інших країнах – по дві або одній виборчій дільниці.

– Олександре Михайловичу, як зможуть проголосувати особи, які не стоять на консульському обліку і не виявили поки бажання взяти участь у голосуванні?

– Закон передбачає право таких громадян голосувати в день виборів. Тобто, якщо особа не включена до Державного реєстру виборців, вона може в будь-який день перед виборами або в день виборів, але не пізніше, ніж за годину до закінчення голосування, подати заяву в дільничну виборчу комісію з вимогою включити її до уточненого списку виборців і, таким чином, отримає право голосувати.

До речі, це теж проблема, адже, скажімо, в Португалії проживає 40 тисяч, а у списку зараз 2 тисячі. Тому, якщо припустити, що 15 тисяч захоче прийти проголосувати, то не вистачить бюлетенів, бо резерв маленький. Ситуацію, якщо так можна сказати, рятує те, що, за попереднім досвідом, у нас більше 17-18 відсотків тих, які включені у списки, але не приходили голосувати, явка за кордоном традиційно досить низька.

– Чи дійшли бюлетені до адресатів?

– Всі бюлетені, як передбачено Законом, були доставлені 13 січня в 113 закордонних виборчих дільниць. Незважаючи на складні погодні умови (літаки по дві доби не могли вилетіти з аеропортів), ми, на щастя, змогли вирішити всі проблеми.

Хочу зауважити, що до компетенції МЗС входить ще один великий аспект – це робота з міжнародними спостерігачами. Одна справа – це організація виборів у закордонному виборчому окрузі, друга – робота з міжнародними спостерігачами. Наголошую, що сама процедура реєстрації міжнародних спостерігачів – це виключно компетенція ЦВК. А ми зі свого боку регулярно проводимо зустрічі зі спостерігачами від всіх організацій та країн. На сьогодні ЦВК зареєстрував 3 тисячі 216 офіційних спостерігачів, з яких від міжнародних організацій 2 тисячі 940, від іноземних держав – 276 осіб. Я думаю, що це остаточна цифра, бо, згідно із законом про вибори Президента України, не пізніше, ніж за 5 днів до виборів ЦВК оголошує про реєстрацію спостерігачів.

– Раз ви згадали цей аспект, то проясніть ситуацію із 2 тисячами спостерігачами від Грузії, яких ЦВК відмовилось реєструвати.

– МЗС не може вплинути на цю ситуацію. Як ви бачите, і всі ми бачимо, що традиційно перед самими виборами робота ЦВК дещо політизується. І тому не було прийнято рішення щодо реєстрації. Тут, як кажуть, Міністерство закордонних справ може тільки констатувати цей факт, а вся справа – у руках Центральної виборчої комісії. (Проголосували лише 7 членів ЦВК при мінімальній кількості для прийняття рішення – 8 – авт.).

– За період Вашої дипломатичної служби відбулись якісь зміни у підході до виборів?

– Звичайно, і дуже кардинальні. За період майже 30 років своєї дипломатичної служби я пережив чимало виборчих кампаній. Зараз, на відміну від інших виборів, я не беру 2004 рік – бо то був натягнутий нерв країни, завжди були рознарядки щодо результатів голосування. Так, у 1999 році я працював у Страсбурзі, і у нас були жорсткі вказівки з Центру, як проголосувати, скільки набрати голосів.

Зараз абсолютно відверто кажу – єдина вказівка вищого керівництва та міністра закордонних справ нашим посольствам – забезпечити організацію вільного волевиявлення виборців. Тобто жодних рознарядок чи вказівок, на які результати треба вийти – немає. Я вважаю, що це досить серйозне досягнення нашої демократії – це висока планка нашого демократичного розвитку. Я хочу підкреслити, що це той конкретний європейський стандарт, який нам вдалось досягти, і я дуже задоволений з цього приводу. Зараз голова генконсула чи посла може “полетіти” лише в одному випадку – якщо вони не забезпечать організацію нормального голосування у себе на дільниці.

Розмову вела Яна Лемешенко /УКРІНФОРМ/.

Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 0 Середній: 0]

“Фелічіта” для дітей із Донецька на відпочинку в Італії

Неповнолітні не несуть кримінальної відповідальності за нелегальне перебування в країні