Marianna Soronevych
Головні результати реалізації євроатлантичного курсу України
nato.jpg Під час Бухарестського саміту НАТО 2-4 квітня 2008 р. за підтримки усіх членів Альянсу було ухвалене рішення про те, що Україна стане членом НАТО. Це рішення стало унікальним випадком в історії НАТО, коли країні-аспіранту було гарантовано членство.
Україні було запропоновано розпочати період Інтенсивної взаємодії з НАТО на високому політичному рівні, спрямований на вирішення питань, які є актуальними у світлі євроатлантичних прагнень. У цьому зв’язку наша країна сфокусувала зусилля, зокрема, на таких напрямах, як проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо діяльності НАТО, вдосконалення системи координації співпраці України з Альянсом, реформування оборонного та безпекового секторів тощо.
2-3 грудня 2008 р. відповідно до рішення саміту НАТО у Бухаресті міністри закордонних справ країн-членів Альянсу здійснили оцінку прогресу України у контексті її заявки щодо приєднання до ПДЧ. На засіданні Північноатлантичної Ради (ПАР) НАТО було підтверджено, що Україна стане членом Альянсу, та вирішено, що надалі центральну координуючу роль у проведенні необхідних для членства реформ відіграватиме Комісія Україна-НАТО (КУН). З метою активізації практичної взаємодії України з Альянсом будуть посилені Центр інформації і документації НАТО та Офіс зв’язку НАТО у Києві.
Хоча Україна і не була запрошена до ПДЧ, передусім через відсутність консенсусу серед союзників, рішення грудневого засідання ПАР НАТО про те, що практичним механізмом підготовки до членства стануть Річні національні програми (РНП), розробка яких передбачена Планом дій щодо членства, дає підстави говорити про приєднання України до ПДЧ де-факто. При цьому формулювання заключного комюніке грудневої зустрічі глав зовнішньополітичних відомств про те, що питання ПДЧ залишається відкритим без попереднього визначення змісту рішень щодо нього, дає можливість працювати у напрямку остаточної відмови від цього механізму для України та здійснення підготовки до вступу виключно у форматі РНП.
Таким чином, рішення саміту НАТО в Бухаресті (квітень 2008 р.) та міністерського засідання Альянсу (грудень 2008 р.) надали Україні політичні гарантії та практичний інструмент для вступу в НАТО.
Головними завданнями в контексті реалізації євроатлантичного курсу України у 2009 р. були визначені:
– розробка та реалізація першої Річної національної програми у відповідності до вимог ПДЧ з тим, щоб вона стала достатнім механізмом підготовки нашої країни до вступу в НАТО;
– доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору від 09.07.1997 з тим, щоб відобразити збільшення ваги Комісії Україна-НАТО і надання їй центральної координуючої ролі у здійсненні реформ, спрямованих на підготовку України до вступу в Альянс;
– продовження інформаційно-роз’яснювальній роботи в Україні щодо нашого євроатлантичного курсу, в тому числі шляхом використання можливостей посилених Центру інформації і документації НАТО та Офісу зв’язку НАТО в Україні;
– подальша взаємодія з НАТО у практичних сферах та робота над розширенням цих сфер: участь України в міжнародних миротворчих зусиллях під проводом НАТО, співпраця у протидії міжнародному тероризму, кіберзлочинності, піратству, відмиванню коштів, незаконному переміщенню людей, розповсюдженню зброї, приділення особливої уваги гуманітарному виміру взаємодії, в тому числі реалізації проекту „Безпека через науку”, розвиток договірно-правової бази відносин України з НАТО тощо.
Ключове значення має поглиблення реформ в Україні і досягнення критеріїв членства в Організації Північноатлантичного договору.
Реалізація ухвалених у 2008 р. щодо України рішень обговорювалася під час засідання Комісії Україна-НАТО 5 березня 2009 р. у Брюсселі у рамках неформальної зустрічі ПАР НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
В ході ювілейного саміту НАТО 3-4 квітня 2009 р. у Страсбурзі та Келі глави держав та урядів країн-членів Альянсу висловили намір НАТО продовжувати політику „відкритих дверей”. У підсумковій Декларації було підтверджено усі рішення щодо України, ухвалені минулого року на Бухарестському саміті та на грудневій зустрічі міністрів закордонних справ. Союзники високо оцінили внесок нашої держави у загальну безпеку, включаючи її участь у миротворчих операціях під проводом НАТО. Окремо було підкреслено, що політична стабільність в Україні є вкрай важливою для успішної реалізації політичних та економічних перетворень, а також реформ безпекового та оборонного секторів.
Реалізація Цільового Плану на 2009 р., підготовка першої Річної національної програми, внесення доповнень до Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО від 1997 р.
2 березня 2009 р. Президентом України був затверджений Цільовий план Україна-НАТО на 2009 рік (ЦП-2009), який містить 376 заходів.
7 серпня 2009 р. Указом Президента України було затверджено Річну національну програму на 2009 рік з підготовки до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. Після затвердження 23 вересня 2009 р. Кабінетом Міністрів України плану заходів із виконання РНП на 2009 р. ЦП втратив свою чинність. РНП складається з преамбул (короткі за змістом описові частини з інформацією про поточний стан та перспективні напрями діяльності у відповідних галузях співробітництва з НАТО), середньострокових цілей (стисла інформація про напрями роботи у відповідній галузі протягом найближчих 3-5 років) та пріоритетних завдань на поточний рік.
21 серпня 2009 р. у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі була підписана Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО від 09 липня 1997 р. Від України документ підписав Глава Місії України при НАТО І.М.Сагач, за сторону НАТО підпис під документом поставив Генеральний секретар НАТО А.Ф.Рассмусен. Декларація набрала чинності з дати підписання.
Участь України в місіях НАТО
Україна продовжує брати активну участь у підтриманні миру та безпеки на євроатлантичному просторі в якості держави-контрибутора чотирьох поточних миротворчих місій під проводом НАТО і висловила готовність залучитися до п”ятої.
Український контингент у складі Міжнародних сил безпеки в Косово (КФОР) нараховує 180 військовослужбовців та виконує свої завдання як частина українсько-польської оперативної військової групи „УкрПолБат” у складі багатонаціональної тактичної групи “Схід” під командуванням США.
У Тренувальній місії НАТО в Іраку (ТМН-І) задіяні 8 офіцерів ЗС України.
До складу Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ) Україна направила 10 осіб миротворчого персоналу, які увійшли до Групи з реконструкції афганської провінції Гор. Під час участі у неформальній зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО у Кракові 19-20 лютого 2009 р. Міністр оборони України Ю.Єхануров заявив про намір України вивчити можливість збільшення своєї присутності в Афганістані. Наразі причетними міністерствами і відомствами України опрацьовується проект Указу Президента „Про направлення додаткового миротворчого персоналу для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан”, відповідно до якого передбачається додаткове направлення до складу місії НАТО в Афганістані українського миротворчого персоналу загальною чисельністю до 20 осіб.
2 квітня 2009 р. у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі було підписано Угоду (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан. Підписання цієї Угоди створило правові засади для здійснення транзитного перевезення територією України невійськових вантажів НАТО та держав-контрибуторів МССБ для забезпечення операції МССБ в Афганістані. Наразі тривають внутрішньодержавні процедури з набуття угодою чинності.
У рамках операції НАТО “Активні зусилля” з травня по липень 2008 р. виконував завдання з патрулювання Середземного моря флагман ВМС ЗС України фрегат “Гетьман Сагайдачний”, а протягом листопада-грудня 2008 р. – корвет Військово-Морських Сил ЗС України “Тернопіль”, який планує продовжити участь в операції у IV кварталі 2009 р.
Ведеться пошук можливих форм взаємодії у боротьбі з піратством. У квітні 2009р. сторону НАТО було повідомлено про готовність Служби безпеки України направити групу спеціального призначення „Альфа” для участі в операції НАТО з протидії піратству (паралельно з можливістю участі в операції ЄС „Аталанта” поблизу берегів Сомалі). 17 серпня 2009 р. у відповідності до рішення ПАР НАТО розпочато операцію по боротьбі з морським піратством в районі Африканського Рогу під назвою „Океанський щит”, яка стала продовженням операції „Союзницький захист”, що тривала в районі Аденської затоки з весни 2009 р.
Напрямки практичної співпраці
6 червня 2008 р. ПАР ухвалила рішення щодо залучення України до Сил реагування НАТО. Україна підтвердила можливість залучення до складу 16-ї ротації СРН (січень-червень 2011 р.) одного літака Іл-76МД та двох офіцерів до складу багатонаціональних штабів.
З 1 лютого 2009 р. у рамках участі України у Програмі обміну даними про повітряну обстановку (приєднання до цієї Програми відбулося після підписання Меморандуму щодо обміну даними про повітряну обстановку 13 червня 2008 р.) розпочато дослідну експлуатацію обладнання системи обміну даними про повітряну обстановку між командним пунктом повітряного командування „Захід” у Львові та центром управління та оповіщення у Веспремі (Угорщина).
6-7 травня 2009 р. у Брюсселі під егідою Спільної робочої групи з питань воєнної реформи відбулися експертні консультації з розширення співробітництва України з НАТО у сфері кібернетичного захисту, під час яких досягнуто домовленість про створення Робочої підгрупи Україна – НАТО з питань кібернетичного захисту у форматі „ad hoc”. Проведення робочих консультацій експертів заплановане на 5-6 листопада 2009 р. у Києві.
Україна висловила свої пропозиції щодо можливого внеску у реалізацію британсько-французької ініціативи зі зміцнення вертолітних спроможностей Альянсу. Опрацювання правових засад участі України в Ініціативі триває.
З 5 по 27 березня 2009 р. у рамках українсько-датської операції у сфері авіаційних транспортних перевезень “Козаки на кризі” літак Повітряних Сил ЗС України Іл-76МД доставив майже 700 тисяч літрів пального з авіабази Туле до станції “Норд”, що розташовані на острові Гренландія.
Продовжується співпраця у сферах боротьби з відмиванням “брудних” коштів, контрабандою наркотиків, зброї та незаконним переміщенням людей.
Актуальним залишається співробітництво у питанні утилізації надлишкових та непридатних боєприпасів на території України за рахунок Трастового фонду НАТО.
Продовжується участь України у програмі НАТО „Безпека через науку”, реалізуються проекти у природоохоронній сфері, з реабілітації колишніх військових об’єктів, перекваліфікації та соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас.
Практичну віддачу має співпраця України з НАТО у галузі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Так, країни-члени НАТО надали Україні допомогу у ліквідації наслідків повеней у західних районах країни в липні 2008 р. У свою чергу, використовуючи механізми співпраці з НАТО, Україна в 2008 р. надала гуманітарну допомогу країнам, що постраждали внаслідок природних катастроф, в тому числі Таджикистану, Молдові та Грузії. 5-10 вересня 2009 р. представники МНС взяли участь у міжнародних навчаннях НАТО з ліквідації наслідків стихійного лиха „Жетису 2009” (м. Алмати, Казахстан).
Результати інформаційно-роз’яснювальної кампанії з питань НАТО в Україні
28 травня 2008 р. Уряд України затвердив Державну цільову програму з інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 рр. На її фінансування передбачено 40,534 млн. грн. (протягом 2008 р. у рамках Держпрограми було освоєно (Держкомтелерадіо) лише близько 3 млн. грн.; передбачається, що з огляду на погіршення економічної ситуації в країні у поточному році буде виділено близько 500 тис. грн.).
Основними координаторами ведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо НАТО та відносин України з Альянсом в українському суспільстві є Держкомтелерадіо, МЗС, МО та Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України.
Проведені наприкінці 2008 р. соціологічні опитування („Соціовимір”, “Тейлор Нельсон Софрез Україна”, Інститут стратегічних досліджень, Центр ім. О.Разумкова) зафіксували рівень підтримки населенням ідеї вступу до НАТО на рівні 30-32%, що на 10-12% вище за кількість прихильників євроатлантичного курсу у квітні-червні 2008 р. За результатами соцопитування, презентованого Інститутом стратегічних досліджень, 45,4% респондентів вважають, що Україні не слід відмовлятися від вступу до НАТО для збереження добросусідських відносин із Росією. Дані цього ж опитування засвідчили, що 57% респондентів вважають Україну сьогодні нездатною захистити себе власними силами.
Серед головних результатів роботи МЗС на інформаційному напрямку у 2009 р. слід виділити такі:
– презентація 3 та 16 квітня 2009 р. у Києві в інформаційній агенції „Укрінформ” та кінотеатрі „Київ”, демонстрація на загальнонаціональних телеканалах („Перший національний”, „5 канал” та „СІТІ”) документальної стрічки „Україна в НАТО. Міфи та реальність”, створення якої було профінансовано Міністерством ще у 2008 р.;
– проведення тематичних телемостів у співпраці з інформаційною агенцією „Укрінформ” та Фондом „Демократичні ініціативи” (телемости з екс-прем’єр-міністром Естонії, авторами стратегічного документа щодо України (А.Аслунд, С.Пайфер), студентами польських ВНЗ тощо);
– організація інтерв’ю або авторських статей високопосадовців країн-членів НАТО в українських ЗМІ, основною ідеєю яких є висвітлення позитивного досвіду членства в НАТО тієї чи іншої країни (протягом року у вітчизняних мас-медіа з’явилися публікації представників Данії, Угорщини, Албанії та інших);
– продовження реалізації започаткованого 2008 р. проекту “НАТО – це не штаб-квартира, це її держави-члени”, який передбачає здійснення ознайомчих візитів журналістів українських регіональних ЗМІ до країн-членів НАТО двох останніх хвиль розширення для обміну досвідом щодо ведення ефективної роботи з інформування громадськості з євроатлантичної тематики (протягом 2009 р. українські журналісти відвідали Латвію, Литву, Чехію);
– запровадження системи регулярного інформування понад 100 загальнонаціональних та регіональних ЗМІ про основні події з євроатлантичної тематики.
