Куди подіти наших колишніх

Колишні. Вони переслідують нас всюди: випадково ми знаходимо в шафі їхні речі, у телефоні зберігаються десятки їхніх фотографій. Ми порівнюємо з ними інших чоловіків, яких зустрічаємо. Іноді телефонуємо їм, щоб просто пересвідчитись, що вони є, живі-здорові та, бажано, досі самотні.

Ми виносимо їм мозок, адже вже не страшно. Вони вже втрачені, вдруге їх втратити неможливо, тож наша присутність – це їхня карма. Ми навіть можемо просити їх про допомогу (а чому б ні, так ми даємо їм відчути їхню значимість).

Колишні – це така категорія чоловіків, які більше схожі на родичів, ніж на друзів. Вони знають про нас так багато, що краще підтримувати з ними дружні стосунки. Компромат – річ небезпечна, особливо якщо дві сторони конфліктують.

Ми не розповідаємо їм про наших теперішніх і вже ніяк не ділимося планами щодо наших прийдешніх. Щоб їх не тривожити. Ми вітаємо їх з усіма святами та чекаємо привітань у відповідь і бажано у вигляді як мінімум букету.

Взагалі-то все вище сказане я зараз написала більше зі своєї точки зору. А буває різне. Буває війна не на життя, бувають образи й докори, шантаж і погрози вистрибнути з вікна (навіть першого поверху)! Це вже в кого яке сприйняття розриву стосунків.

Чому чоловіки не освідчуються в коханні

Попри те, що всі ми чудові люди й наші колишні, можливо, нічим не згірші від наших майбутніх, іноді вони заважають нам йти далі. Ми чіпляємося за них думками, повертаючись у часи минулих стосунків.

Наші колишні були нам потрібні для досвіду. Із кожними новими відносинами ми міняємося, стаючи мудрішими. Навіть завдаючи нам болю, вони готують нас до наступних зносин, де цьому болю вже не буде місця, адже наше ставлення до таких речей вже буде відмінним. Вони показали нам всі грані почуттів, можливо, навіть кинули в розпачі, цим самим вони дали нам шанс на пізнання себе.

Вони навчили нас бути сильнішими, добрішими, фактично безсмертними на всіх любовних фронтах. Кожен із них дав нам саме те, що тоді було нам потрібне. Знання, уміння… у кожного свій лав-бокс. Тож надбання потрібно проаналізувати. І тоді вам буде значно легше закрити цей любовний портал.

Колись мужчина, якого я кохала сказав “Я не зможу тебе полюбити”… Я, людина, яка слухає мантри, вірить у реінкарнацію і влаштовує собі власні ашрами, вже не змогла розізлитися, зненавидіти та навести порчу, я прийняла його слова. І я виросла, адже, не розуміючи за що саме неможливо мене полюбити, я покращувала в собі все підряд. Не для того, щоб повернути ці стосунки, а щоб бути іншою уже в нових.

Буває так, що люди, проживши десяток років, розходяться та дуже швидко адаптуються в новому вільному житті. А бувають такі відносини, іноді зовсім короткі, які лишають довгий післясмак. І лише вам вирішувати, насолоджуватися ним чи плюватися. Ми щасливі настільки, наскільки хочемо бути.

“Щасливо розлучені” – я чую цей вислів все частіше. Це мистецтво, розійтись і нікого не зненавидіти. Це мистецтво дякувати за найкращі моменти та стирати з пам’яті найгірші. До цього рівня треба рости, але це можливо.

Є ще таке поняття як “колишній від самого початку”. Це не моя ідея, десь вичитала. Тобто мужчина, який приходить до нас для того, щоб реалізуватись у чомусь і піти далі. Чоловіки, які мають купу комплексів, або просто не стовідсотково впевнені в собі. Вони показують нам “рай у космосі”, весь комплекс любовно-романтичних-ліричних-сексуальних переживань. Вони кружляють жінок так, як ніхто їх раніше не кружляв. Лише для того, щоб ствердитись. І це також можна прийняти. Поїздка на Балі, наприклад, ще нікому не шкодила. Відпочили – подякували – пішли далі. Прийміть це як подарунок від Всесвіту за гарну поведінку.

Колишніх не потрібно повертати, адже не буде “все по-новому”. Люди не міняються і, на мою думку, це не працює. Буде все так само, а, можливо, ще гірше. Часто колишній повертається лише тому, що, спробувавши всі інші варіанти, зрозумів, що ви найкраща. А те, що він ходив і пробував, ви точно не подаруєте йому ніколи. Жіноча пам’ять – страшна річ.

Набагато простіше будувати нові відносини. З чистого листка, з урахуванням колишнього досвіду, з ентузіазмом першопрохідця. Нові стосунки – це можливість для нас стати всесвітом для нової людини, яка не знає про мільйон наших попередніх помилок.

Не варто надихати чужих чоловіків

А щоб зайти в нові відносини, потрібно вийти з усіх попередніх, ментально відпустивши всі попередні зв’язки, страхи та переживання.

Є фундаментальний принцип духовності людини. Якщо виникають проблеми у стосунках, розставання, не прийняття тебе такою, як ти є, ти маєш піднятись до наступного рівня і тоді ти будеш іншою навіть для колишнього, який вважав, що досконало тебе вивчив. Ти будеш цікавою і новою. Хоча вирости до наступного рівня мають обоє, що трапляється досить не часто. Тож, вирісши до наступного рівня, ти зустрічаєш колишнього, який лишився на попередньому й розумієш, що на новому рівні він тобі вже абсолютно не цікавий.

Дякуєш за все, що було та йдеш собі далі. Адже при будь-яких любовних втратах, ми насправді нічого не втрачаємо. Тож, що робити з колишніми? Як на мене, є лише один шлях: дякувати та відпускати.

Юлія Матту для https://uain.press/

Обговорити новини, важливі українцям в Італії, можна приєднавшись до групи у Facebook Українці в Італії Разом, або до Телеграм-каналу https://t.me/ucrainiitalia