Marianna Soronevych
З вересня цього року в Україні діє новий закон про освіту, який став черговим логічним кроком на шляху до реформування системи державних послуг та приведення їх до відповідності з вимогами сьогодення.
Підтвердженням прогресивності положень цього закону, зокрема в його мовній частині, яка є наразі головним джерелом шквалу критики з боку владущої верхівки Угорщини та ряду інших країн, є один красномовний факт. Відповідно до офіційної статистики Міністерства освіти і науки України, у 2016 році 60,1% школярів з румунської і угорської меншин не змогли успішно здати зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, що закрило їм шлях до вступу у вищі навчальні заклади України.
Цей факт потребує уваги, адже йдеться про порушення конституційного права на здобуття вищої освіти майже дві третини дітей тих громадян, про інтереси яких нібито так дбають популістичні сили сусідніх країн. Ситуація з фактичним позбавленням квитка у достойне майбутнє такої кількості учнів може бути пояснена виключно превалюванням ситуативних інтересів політиків над інтересами тих, кого вони нібито представляють.
Для тих, хто ще сумнівається в можливості політичної гри навколо такого життєво важливого питання як освіта, особливо в час переходу від постіндустріального суспільства до суспільства знань, де головною цінністю будуть здобуті людиною під час навчання вміння та навички, є ще один доказ у вигляді простого календарного факту: у квітні 2018 року в Угорщині заплановані чергові парламентські вибори. Чи варто говорити, що шанси правлячих правопопулістичних сил на пеуеобрання залежать від рівня страхів всередині угорського суспільства, підвищенню якого так сприяє інформація щодо «утиску прав угорців в Україні».
В ситуації абсолютної ясності з політичними мотивами, такими ж очевидними є й економічні причини, які штовхають окремих представників організацій української діаспори чинити тиск на Світовий конгрес українців з метою змусити його керівництво виступити проти цього закону. Перебуваючи на повному фінансовому утриманні урядів своїх країн, вони керуються особистими інтересами, які в таких умовах починають домінувати над інтересами світового українства. Водночас, це є не меншим цинізмом у порівнянні з аналогічною ситуацією серед політиків, швидше навіть набагато більшим.
Коли під впливом ситуативних вигод під час електоральної кампанії політик свідомо діє на шкоду довгостроковим інтересам частини власних виборців, це є зрозумілим електоральним розрахунком. Не йде в жодне порівняння з ним та ситуація, коли діяч громади і в без того складному процесі розбудови української держави в умовах збройної агресії з боку Росії, коли поставлене під питання подальше існування України як вільної та незалежної держави, керуючись матеріальними міркуваннями уражає фундамент її існування – мову. Для останніх інтереси дітей, схоже, не можуть бути головними за умовчанням.
Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.
______________________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.
