Масонські проблеми Сильвіо Берлусконі

Що й казати, італійському прем’єрові Сильвіо Берлусконі не позаздриш. Економічні проблеми стрімко зростають, а члени Європейського Союзу зовсім не виявляють бажання давати гроші для вирішення найгостріших проблем на Апеннінах. А тут ще прокурори надумали чергові розслідування. Добре б, якби справа стосувалася лише зв’язку з неповнолітньою марокканкою Карімою ель-Маруг на прізвисько Рубі Серцеїдка.

Щодо цього в прем’єра якраз знайшлося досить багато прибічників, особливо серед чоловіків. Та справа ускладнюється тим, що голову кабінету знову звинувачують у використанні службового становища. Завдяки його особистому втручанню Рубi була звільнена з-під арешту, хоча її підозрювали в крадіжці на суму 3 тисячі євро. Сильвіо Берлусконі на виправдання заявив, що щиро вірив, ніби молода танцівниця — внучка чинного на той час президента Єгипту Хосні Мубарака. Ось це в очах італійців вже кримінал.

Прокуратура Рима почала нове розслідування щодо прем’єра, й знову про зловживання службовим становищем. На думку слідчих, він чинив тиск на керівництво державної телекомпанії RAI з вимогою закрити відоме політичне ток-шоу «Annozero» з ведучим Мікеле Санторо. Триває слідство також щодо колишнього співробітника державного відомства Італії з гарантій у сфері телекомунікацій (Agcom) Джанкарло Інноченці та колишнього генерального директора RAI Мауро Мазі. Справа була ініційована 2010 року прокуратурою міста Трані. В ході розслідування фінансових махінацій органи встановили прослуховування телефонів. Тоді й з’ясувалося, що прем’єр вимагав від Інноченці та Мазі закрити політичне ток-шоу «Annozero». Крім того, голову уряду не раз звинувачували в тому, що той призначає своїх людей на керівні посади в RAI.

Політична програма Мікеле Санторо «Annozero» дуже популярна в Італії. За різними оцінками, випуски ток-шоу про прем’єра подивились від шести до семи млн. глядачів. Ведучий Санторо та його команда розповіли про співпрацю соратника прем’єра Марчелло дель Утрі з мафією і показали інтерв’ю з дівчиною легкої поведінки. Вона — Надя Макрі — розповіла про свої зустрічі з прем’єром. У прямому ефірі показали сторінку в записнику дівчини, де був записаний телефон прем’єра. Після цього Берлусконі довелося змінити номер телефону — було надто багато охочих з ним поспілкуватися. Слідчі розглядають ще одну справу про перевищення службових повноважень. У травні цього року напередодні часткових адміністративних виборів п’ять національних телеканалів у прайм-тайм показали інтерв’ю з прем’єром, в якому він підтримав кандидатів від своєї партії «Народ свободи». Прокуратура Рима прийняла позов Радикальної партії, що вгледіла у виступі прем’єра напередодні другого туру голосування ознаки незаконної передвиборчої агітації. Також це було розцінено як порушення принципу про рівний доступ до ЗМІ всіх кандидатів.

Як сказав Шекспір, приходять печалі не окремими розвідниками, а батальйонами. Нижня палата парламенту Італії за поданням прокуратури Неаполя санкціонувала арешт депутата від партії прем’єра Сильвіо Берлусконі «Народ свободи» Альфонсо Папи. За арешт депутата проголосувало 319 парламентаріїв, проти — 293. Це рішення підтримала й «Ліга Півночі», що входить в урядову коаліцію. Ця партія виступає за відділення кількох провінцій від Італії й утворення окремої держави Паданія зі столицею в Мілані.

Альфонсо Папу разом з бізнесменом Луїджі Бізіньяні підозрюють в організації нелегальної масонської ложі Propaganda 4 (П-4). На думку слідчих, головною метою масонів було лобіювання інтересів Берлусконі шляхом тиску і шантажу відомих політиків, підприємців і державних службовців.

Згідно зі ст. 18 Конституцій Італії, в країні заборонено організацію будь-яких таємних товариств, які мають на меті політичні цілі. Ця стаття з’явилася після гучного скандалу початку 1980 рр., коли була розкрита пов’язана з мафією могутня масонська ложа Propaganda 2 (П-2), заснована ще наприкінці XIX століття. До моменту розкриття члени організації займалися підготовкою політичної змови з метою правого державного перевороту. Тоді слідчі Джуліано Туроне і Гвідо Віола передали прем’єр-міністрові Арнальдо Форлані список членів ложі П-2, який і передав його для публікації, хоча через два місяці це обернулося втратою посади. Ці події стали основою для радянського пропагандистського фільму «Таємниці вілли «Грета» режисера Тамари Лисиціан, дружини сина генерального секретаря Італійської комуністичної партії Луїджі Лонго. У фільмі були зайняті відомі радянські актори Івар Калнинш, Юрій Соломін, Семен Фарада, Олександр Збруєв, Олег Анофрієв, що, втім, не врятувало його від повного забуття через одіозну політичну спрямованість.

Сильвіо Берлусконі заперечував свою причетність до П-2, проте 1990 року прем’єр був визнаний винним у лжесвідченні — він був колись членом масонської ложі під номером 1816. Від покарання він був звільнений за амністією. Можливо, саме під час своєї діяльності в П-2 Берлусконі й познайомився з Луїджі Бізіньяні, якого італійська преса вже встигла охрестити сірим кардиналом країни.

На вигляд скромний бізнесмен Бізіньяні володіє друкарнею, журналіст і автор шпигунських романів. Організація П-4 встановлювала контроль над тендерами і чинила тиск при призначенні на високі керівні посади в таких відомих підприємствах, як промислова компанія Finmeccanica та енергетична група Eni. Крім того, ложа мала серйозні зв’язки в спецслужбах і армії Італії. На думку слідчих, головною метою масонів було просування інтересів Берлусконі.

http://www.day.kiev.u