Традиції Різдва в Італії – свято, яке наповнює серця теплом

Різдво Різдво – це особливе релігійне свято, яке наповнює людські серця теплом і милосердям.

Історичні факти говорять про те, що це ще й одне з найстаріших християнських свят. Воно увійшло в релігійний календар в 4 столітті н.е.

Як свято Різдво було проголошено в 431 році під час Ефеського церковного собору. З того часу католицьке Різдво щороку відзначають 25 грудня.

Саме в цей день народження Ісуса Христа відзначають католики, послідовники лютеранської та англіканської конфесій, баптисти, а також православні, які проживають на Заході.

Віряни заздалегідь готуються до цього свята, повного символізму. Період підготовки – Адвент, починається за чотири тижні до свята.

Підготовка до Різдва — Адвент
У період Адвенту віруючі повинні покаятися в гріхах і очиститися духовно перед святом. Цей час має пройти у сповідях і роздумах про життя і діяння Ісуса. Представники духовенства носять в ці дні одяг фіолетових тонів. Кожної неділі напередодні Різдва проводяться тематичні служби:

– у першу неділю під час служби нагадують про те, як Христос явився людям;

– другий недільний день розповідає про перехід від Старозавітного Писання до Нового;

– третя неділя Адвенту присвячується діянням і життю Іоанна Хрестителя;

– останню – четверту неділю, віруючі слухають про прихід Ісуса в наш світ.

День Різдва

У день Різдва проходять три богослужіння:

– перше символізує єдність Отця і Сина і відбувається опівночі;

– друге проводиться під час появи на світ нового життя і відбувається на світанку;

– третє доносить символ народження Ісуса Христа в серця всіх віруючих, відбувається вдень.

Традиції свята

У часи Середньовіччя католики почали ставити в храмах тематичні ясла та повторювати сцену народження і привітання немовляти Ісуса.

Звичай з часом перейшов у будинки парафіян – на підвіконні кожного будинку на Різдво ставлять грот, іменований “презепе. У ньому розміщуються маленькі фігурки: дитинку, лежачу в яслах на підстилці з сіна, поряд з яким – Діва Марія, Йосип, який вітав народження майбутнього Спасителя, небесний ангел, тварини і пастухи, які прийшли на уклін.

Різдвяні символи
Різдво у католиків міцно асоціюється зі святковою атрибутикою, яка неодмінно повинна бути в кожному будинку. До її числа належать:

– ялинка – символ, без якого важко уявити і відчути дух Різдва. У давні часи це прикрашене дерево мало сакральний сенс, символізуючи собою дерево достатку, що виростає в Раю. Католики прикрашають ялинки не тільки гірляндами, іграшками та цукерками. Обов’язковим атрибутом є так званий “помандер” – прикраса, виготовлена з апельсинових кружечків, із прив’язаними паличками кориці, кмином і гвоздикою. Ще однією різдвяною прикрасою на ялинку є печива з передбаченнями всередині;

– різдвяний вінок, який виготовляють із лап хвойних рослин і прикрашають червоними стрічками, позолоченими шишками, гілочками гостролиста, дзвониками та іграшками. Вінок символізує настання свята, тому його розміщують на вхідних дверях;

– омела – символ, що прийшов у католицтво з давніх часів, коли в Європі проживали друїди. Найвідомішою є традиція цілуватися, якщо чоловік і жінка одночасно опинилися під підвішеною гілочкою цієї рослини;

– Адвент-вінок – один з найголовніших символів Адвенту. Уперше такий вінок виготовив відомий теолог Йоганн Хинріх Вихерн. Цей чоловік взяв до себе на виховання кількох дітей-сиріт. Напередодні Різдва малюки щодня з нетерпінням запитували, коли ж настане свято. Теолог виготовив вінок, прикріпив на нього чотири великі білі свічки і дев’ятнадцять маленьких червоних, після чого помістив своє творіння на дерев’яний обід від колеса. Кожен будній день діти запалювали одну свічку червоного кольору, а в неділю їм дозволяли запалити білу. У день, коли всі свічки прогоріли, настало свято Різдва. Католики ставлять цього дня традиційний вінок на стіл. Адвент-вінок має глибокий сенс, нагадуючи, що народження Христа – це сімейне свято, що збирає родину за одним столом;

– а також ошатні свічки, які світлом полум’я здатні розігнати темні сили і створити неповторну атмосферу в будинку;

– панеттоне та торроне. В Італії господині випікають паски, що називають “панеттоне”. Для близьких родичів у подарунок купують солодощі “торрончино”, що нагадують нугу.