Marianna Soronevych
Нещодавно, миряни Російської православної церкви у Мілані, під проводом батюшки Миколая Макара, мали можливість наблизитися до святині – Туринської плащаниці. Одноденне паломництво було організоване для того, щоб віруючі могли на власні очі побачити реліквію та помолитися коло неї. Адже для віруючих Плащаниця це – льняне полотно у яку було завернуте тіло Ісуса, після розп’яття на хресті.
Охочих побувати у Турині – одному із найкрасивіших міст Італії – назбиралося аж на три автобуси. Хочу висловити особливу подяку пані Ніні, пані Валентині, які займалися організаційними питаннями, та батюшці Миколаю, який благословив нас у путь.
Пані Ніна – жінка із потужною позитивною енергією. В дорозі вона познайомила паломників із історією Плащаниці, читала молитви, розповідала релігійні історії. Час проминув дуже швидко, і ось ми уже біля собору в Турині. Біля входу зібралася велика черга, ми приєдналися до неї із іконами в руках.
Спочатку, в одному із залів, нам продемонстрували фільм, який допоміг у розумінні Плащаниці. Роз’яснення подавалися кількома мовами. Що ж видно на святому полотні? Як слід його інтерпретувати? На ньому відображено відбиток людського тіла. Крім цього помітно сліди крові, води, горіння.
Коли наша група підійшла безпосередньо до Плащаниці, у багатьох на очах виступили сльози – було неможливо не розчулитися поряд із святинею від усвідомлення скільки болю і фізичних страждань випало перенести Ісусу Хресту.
Усі молилися у повній тиші, просили у Бога кожний про своє…
Від цього паломництва, усього побаченого і почутого, залишилися незабутні враження, відчуття наближення до святого і таємничого водночас.
Валентина КОВАЧ,
Малан – Чернівці
