Marianna Soronevych
12 березня 2026 року у Римі, у Посольстві Румунії в Італії (via Nicolò Tartaglia 40), відбулася презентація книги «Гіркі вишні» румунської письменниці Ліліани Нечіта в рамках культурного проєкту «Місяць румунської літератури в Римі».
Ця книга розповідає про жінок Східної Європи, які залишили свої домівки, дітей і рідну мову, щоб працювати в Італії, часто доглядаючи за літніми людьми та допомагаючи італійським сім’ям, поки їхні власні родини залишалися далеко. Історія глибоко резонувала з українською спільнотою в Італії.
На заході письменниця говорила з журналісткою Міруною Кайваняну, яка багато років висвітлює соціальні трансформації спільнот Східної Європи в Італії. Зустріч відбулася італійською мовою та зібрала зацікавлену аудиторію.
Історія, що об’єднала румунок та українок
Книга описує особистий досвід Ліліани Нечіта, яка приїхала в Італію з Румунії у 2006 році. Через інтимні листи та автобіографічні спогади авторка передала тяжкість еміграції, самотність, почуття чужості у новому світі та біль від розлуки з дітьми.
Це щирі сторінки про буденне життя багатьох жінок-мігранток: важка праця, жертви, але також надія та гідність. Саме тому книга знайшла читачів не лише в Румунії та Італії, а й серед спільнот, які мали подібну долю.
За доглядом, який здійснювали тисячі румунських та українських жінок в Італії, стояли історії надзвичайної мужності та відповідальності. Жінки підтримували свої родини на відстані і водночас робили значущий внесок у соціальне життя країни, що їх прийняла.
Голос для невидимої реальності
Вперше опублікована у 2013 році румунським видавництвом Humanitas, книга «Гіркі вишні» одразу привернула увагу критиків і читачів. Вона також надихнула на створення документального фільму «Екзод матерів» журналістки Ірини Пекуріару та театральної постановки.
В Італії видання з’явилось у 2017 році у видавництві Laterza і знову здобуло популярність після трансляції телепрограми «Che ci faccio qui» на Rai3.
Діалог для обміну досвідом
Зустріч стала можливістю не лише для обговорення літератури, а й для рефлексії над важливими темами для багатьох іноземних спільнот в Італії: міграція, догляд за людьми, ідентичність, інтеграція та пам’ять.
Культура стала простором для зустрічі та взаєморозуміння між різними досвідом.
