Marianna Soronevych
Українська спільнота – одна з тих, яка міцно тримається свого релігійного коріння і об’єднується довкола церкви, мається на увазі УГКЦ.
Релігійність пов’язана не лише зі збереженням духовних традицій, зазначила головний редактор статистичного звіту Джіневра Демайо. За її словами, церква для мігрантів є осередком конкретної підтримки та допомоги, за сприяння котрої вони знаходять роботу, житло та вирішують інші проблеми.
«У Римі та його провінції на сьогодні щонайменше 11 тисяч громадян України з постійною реєстрацією проживання, – повідомила Демайо. – За період із 2005 по 2008 рік громада збільшилася на 61 відсоток. Це середній показник збільшення кількості мігрантів, що характерний і для інших іноземців-мешканців столиці».
Україну представляє жіноцтво
Дослідження римського відділення організації «Карітас» вкотре підтвердило загальноіталійський феномен спільноти: українських мігрантів представляє більшою мірою жіноцтво.
З-поміж шести найчисельніших груп у Римі українські мігранти найстарші за віком. Це люди в середньому 40 років, переважно з середньою спеціальною освітою.
Жінки працюють у родинах на хатньому господарстві, робітницями в пекарнях та кондитерських, а також продавцями у крамницях. Чоловіки залучені в основному на будівництві та в домашньому господарстві.
Автори дослідження звертають увагу на нелегкий процес адаптації дітей українських мігрантів в італійських школах. Як пояснила Джіневра Демайо, до Італії емігрують здебільшого одружені жінки, вони привозять із собою дорослих дітей підліткового віку, які не знають мови. Тож для нового покоління мігрантів інтеграція в італійське суспільство відбувається проблематичніше, на відміну від дітей інших мігрантів, які народилися в Італії або приїхали сюди у дошкільному віці.
Слабка самоорганізація
Загалом в італійській столиці та її околицях офіційно мешкає понад 350 тисяч іноземних громадян. Окрім того, що вони не завжди мають належну підтримку з боку місцевої влади, іноземцям ще бракує яскравого лідера, котрий би на адміністративно-політичному рівні представляв їхні інтереси.
На думку президента Торговельної палати Рима Лоренцо Тальяванті, одне з основних завдань іммігрантів, незалежно від національності, – це згуртовано працювати над створенням успішного лідерського осередку.
Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький вважає, що українській громаді бракує самоорганізації. Люди тихо працюють, каже він, і живуть за принципом «моя хата скраю».
«В основній масі українці дуже малоактивні і в громадському житті власної спільноти, і в суспільно-політичному житті Італії. Цього не скажеш, наприклад, про вихідців із Бангладеш або з африканських країн, вони активніші у домаганні своїх прав і в суспільному житті країни взагалі», – зазначив Городецький.
Відповідно до даних дослідження «Карітас», серед українців відносно низький рівень злочинності і смертності. За цими показниками Україна відсутня у першій десятці держав, чиї громадяни живуть у Римі.
А щодо кількості змішаних шлюбів, то тут Україна на другій позиції після Румунії. У 2008 році в італійській столиці було зареєстровано 90 шлюбів із нареченою-українкою та нареченим-італійцем.
