У міланській пінакотеці Брера інсценізували українську казку “Ріпка”

У бібліотеці славнозвісної міланської пінакотеки Брера інсценізували українську казку “Ріпка”.

У рамках Тижня права дітей та підлітків, у Національній бібліотеці Брайденсе, що у художній галереї Брера, проходить проєкт “Карусель оповідань у Брайденсе”.

Українська казка “Ріпка” ожила завдяки театру “Pane e Mate” у співпраці з Юлією Семиряд культурним медіатором, бібліотекаркою, переселенкою з України, що живе у Мілані та асоціацією “Україна плюс-Мілан APS”.

Чому для постановки обрали саме казку “Ріпка” розповідає Марта Мілані: “Ця ідея виникла через велике бажанням зробити приємне для українських дітей-біженців”.

Розповідає Юлія Матту про походження казки: “Чітко пересіяти і розмежувати фольклор дуже важко. Народи, що мігрують країнами і континентами переповідають свої історії, фольклористи їх записують, і, де вони оповідача знайшли, до тієї країни і віднесли сказання.

Як відомо, то першими написали казку “Ріпка” Якоб і Вільгельм Грімм. Їхня «Ді Рюбе» написана в 1814 році. В Італії є казка «Ла рапа», вважається, що її першоджерелом є оригінал, написаний братами Грімм.

В Україні в 1891 р. казку «Ріпка» написав Іван Франко. До речі, він вільно володів німецькою мовою, то ж мабуть саме знання мови і надихнули автора на створення її українською мовою. Також за джерелами вона вважається українською народною казкою Полтавщини, Чернігівщини та Наддніпрянщини.

Польща також має казку «Ржебка».

У Росії «Ріпка» – це народна казка, опублікована у 1863 році дослідником фольклору А. Н. Афанасьєвим. Була записана в Архангельській губернії зі слів місцевої бабки. На території Росії в 19 столітті мешкало дуже багато переселених українців. Населення, яке на той час проживало на території Архангельської губернії складало понад 10 національностей, то ж національна приналежність бабки, яка розповіла казку Афанасьєву не відомо. Вважаючи казку своєю, багато російських письменників писали різні версії «Ріпки». Найвідоміший російський варіант перепису казки – Олексія Толстого, книга 1940 року видання.

Ось така хронологія цієї казки та її аналоги у різних культурах.

“Проект “Карусель оповідань у Брайденсе” створена театром “Pane e Mate”,- розповідає Алессандра,- головною темою атракціону – мандрівка, завдяки якій діти мають змогу подорожувати у фантазії, таким чином занурювалися у чарівний світ казки.

У читальному залі бібліотеки “Брера” встановлено справжню карусель з ручним приводом, виготовлену з дерева, пап’є-маше та тканини, розписану та обладнану вручну з 12- ма білими кіньми. В уяві карусель – це місце повернуння у наше дитинство.

Для українських дітей було обрано постановку казки “Ріпка”. Існує і однойменна італійська казка із схожим сюжетом. Акторами театральної вистави є самі діти. Їх варіанти казки були імпровізованими і дещо відрізнятися від оригіналу.

Ведучі, королівна Алессандра П’єрателлі читає текст казки “Ріпка” італійською мовою, а українка Юлія – українською. Маленькі глядачі імітували різних героїв: діда, бабу, внучку, собачку, кішку та мишку… і інших. Далі звучала мелодія для кожного нового героя і крутилася карусель. І так аж поки ріпку не витягнули.

Маленькі глядачі опісля знайомилися між собою. Діти веселі і задоволені під почутого і побаченого шоу повернулися додому із відмінним настроєм.

Валентина Ковач

Обговорити цю, та інші новини важливі українцям в Італії, можна приєднавшись до групи у Facebook Українці в Італії Разом!