Українці у Флоренції відсвяткувала ювілей створення спільноти “Матері у молитві”

   Щира молитва продовжилася літургією, після закінчення якої і розпочався святковий концерт.

День Благовіщення Пресвятої Діви Марії став для вірних УГКЦ святого Архистратига Михаїла у Флоренції, одному з італійських міст, подвійним святом. В цей же день громада святкувала 5-літній ювілей з дня створення спільноти “Матері у молитві”. Саме тому свято розпочалося спільною молитвою всіх присутніх, яку очолили регіональний координатор спільноти – Лідія Викович і слугиня Анна Синицька, з благословення пароха церкви – отця Володимира Волошина. Жінки прагнули донести до Господа свої прохання про допомогу дітям, які потребують материнської ласки і турботи. На свято прибули жінки-заробітчанки з багатьох італійських міст: Больцано, Падови, Болонії, Прато, Ареццо і Риму.

ФОТОГАЛЕРЕЯ

Щира молитва продовжилася літургією, після закінчення якої і розпочався святковий концерт. Театральне дійство розпочалося з того, що на сцену вийшла Стефанія Білоус в супроводі Галини Насадюк, Ольги Пилипчук та Марії Ніколаєвої, які уособлювали собою Віру, Надію та Любов, що наповнюють материнське серце.

Особливо трепетно присутні зустріли двох братів – Назарія і Дмитрика Дикунів, які перед іконою Божої Матері просили здоров’я і щастя для своєї неньки, роль якої майстерно виконала Наталя Павлишин. Їй вдалося перевтілитися в матір, яка навчає дітей і вкладає в їхні серця мудрість і духовні цінності українського народу.

Не залишала байдужими глядачів і постановку «Незряча дівчинка» у виконанні Анни Шелемей та Вікторії Федько. Зі сльозами на очах вони прислухалися до заклику допомагати потребуючому, до покаяння та іспиту власної совісті.

“Лист української дівчинки до матері-заробітчанки в Італії”, який прочитала Світлана Пічак, викликав бурю емоцій і спогадів у серці кожної матері. Свято продовжилось прозовою замальовкою “У черзі за милосердям” (Анна Синицька), та щемно-трепетним твором “Мій шлях молитвою встеляла мама” (Микола Дикун).

Поетичні твори перепліталися мелодійністю духовних пісень, а відому пісню “Мамина молитва” підхопив з готовнісю весь зал. На мить здалося, що материнська молитва полинула на Україну і торкнулася душі кожної дитини:

“Мамина молитва скрізь оберігає,
В чужині далекій, коли біль стиска.
Мамина молитва віддалі долає,
Вона Берегиня вічного життя !..”

Наприкінці до всіх жінок звернувся отець Володимир зі словами подяки за їхній материнський і молитовний подвиг.

 Анна Синицька. Флоренція