Marianna Soronevych
У липні 2011 року, в луганському видавництві «Копіцентр» побачила світ перша збірка поезій Інни клічук, під назвою «Назустріч щастю босоніж». До неї увійшли більше п”ятдесяти віршів.
Українська громада Неаполя знає Інну як палкого прихильника екстремального виду спорту – парашютизму, а також східного виду боротьби айкідо. Однак, вести мову про молоду жінку тільки як про спортстмена, означає суттєво обмежити її внутрішній потенціал. Інна Клічук – всестороння й багатогранна особистість. Вона пише вірші, пісні, сама виконує їх, а також займається живописом.
На поетичну дорогу Інна Клічук ступила ще у шкільному віці. Вже в десять років вона тонко відчувала рифму й писала непогані вірші.
З 2000 року Інна живе в Неаполі. У цьому місті вона відкрила для себе чимало нових можливостей. Зокрема, вступила на навчання у школу вокалу, почала співати у поліфонічному хорі імені Енріко Карузо. Також вступила у школу живопису. У 2009 році у Неаполі пройшла її персональна виставка картин. Вона створила вокально-інструментальну групу «Лелеченьки», з якою щорічно приймала участь у фестивалі «Гілка калини».
Зараз Інна бере участь у різноманітних поетичних конкурсах. Так у 2010 році вона була відзначена жюрі італійського поетичного конкурсу «Натхнення не знає кордонів», а її вірші ввійшли до збірника, виданого за результатами цього конкурсу.
У віршах Інни, що склали збірку «Назустріч щастю босоніж», й написані українською та російською мовами, відобразилося її постійне прагнення до душевного злету.
Любов до небесної висоти Інна виражає у своєму житті цілком конкретними діями – вона є парашютистом – а також через метафору, якою послуговується у своїй легкій, іскристій, як і вона сама, поезії. Її вірші немов би говорять про те, що у кожного з нас є крила, але, потрапивши у круговерть буднів, ми просто забули ро них. З висоти душевного злету, як і з висоти парашютного стрибка, вона відчуває екстаз від всеохоплюючої краси навколишнього світу. Перли своїх відчуттів вона нанизує на намисто поезії. Не зважаючи на легкі елегійні мінорні нотки, її вірші в цілому виражають душевний оптимізм: віру, надію й любов. Любов до ближнього, до природи й до таємниць всесвіту. Усі вони є складовими щастя.
«Свою збірку «Назустріч щастю босоніж», – каже Інна Клічук, – я присвятила своєму трьохрічному внучку Андрійкові. Коли він залопотів своїми маленькими голими ніжками по травичці і, з усмішкою на устах, потягнувся теплими рученятами до мене, я вкотре пережила відчуття польоту. Бігти назустріч своєму щастю, може тільки людина, яка бачить перед собою це щастя й відчуває його кожною клітиною свого тіла. Тільки той, хто зберіг дитинність своєї душі, здатний відчути справжній екстаз щастя. Саме тому я обрала для обгортки моєї збірки фотографію доньки Анжели й внука Андрійка, які, взявшись за руки, біжуть босоніж по траві».
Зараз Інна готує до друку книгу «Життя на рівні сну».
Наталія ІВАНИШИН
