Marianna Soronevych
Калина
В народі пісню про калину
Що прижилася на чужині
Співають сімʼї і родини
І співчувають всі її
Ось пісня ця й про Україну
Що залишили рідний край
Що відірвалася з домівок
І вітер їй сказав прощай,
Приїхали усі по гроші
Одна в нас ціль в цій стороні
Щоб помогти своїй родині
Щоб легше жили ми усі.
А тут уже, як вийде з нами
Кому і як тут “повезе”
І ми стаємо, як калина
І вітер нас до долу гне.
Одна пускає тут коріння
Другу тут хиле до землі
Третя стає твердим камінням
Хтось ледь торкається землі.
А як тут жити на чужині
Не можем знати на перед,
Якщо все добре у родині
То й нам коріння відросте.
Але оце наше коріння
Не може в землю цю ввійти
Ми його пустим по поверхні
І Бог нам дасть – будем цвісти.
Лист мамі
Мамо мила, мамо рідна
Мене, прошу, вибачай!
Що подалась за границю
Що покинула свій край.
Я життя своє змінила
Подалась на чужину
Вдома всіх вас залишила
І ріднесеньку сімʼю.
Не з добра я тут, ти знаєш,
Знаєш все, як я жила,
Все, надіюсь, памʼятаєш
Я старалась як могла.
Нам простелені дороги,
По яких ми йдем вперед
Хтось пізніше, хтось скоріше
Свою дорогу та зайде.
У своїм житті земному
Я дорогу ту знайшла
Як дійшла до роздоріжжя,
Хоч боялась, та пройшла.
Тяжко щось в житті міняти
Незнайоме майбуття
Та не треба нам лякатись
З нами Бог усе життя.
Він простелює дороги,
По яких нам треба жить
І нам дякувати треба
Що ми можем щось змінить.
А тебе я прошу знову
Можеш, мені вибачай
Я повернуся додому
Ну а ти мене чекай!!!
Моїй мамі
Є найдорожче в світі слово
Яке з дитинства знаєм ми
Це слово рідне і найкраще
В усі століття і роки.
Найперше, що скаже дитина
Як починає говорить
Це слово – Мама, найрідніше
Нічим його не замінить
Леліє мама і плека дитя
З дитинства береже
Крилом любові зігріває
Долі щасливої нам жде.
В житті все можна розібрати
В життя дороги вибирать,
Та кожен з нас повинен знати
Не можна маму помінять.
Не вірю я що може мама
Чогось поганого бажать
Для мам дитина все кохана
Для мам дитина – благодать.
Нас мама ще колись, з дитинства,
Учила радості й добра.
Учила, як любить родину
Гніздо сімейне берегла.
Мамів оспівують багато
В піснях, поемах і віршах
Та тільки мамі зрозуміти
Чому болить твоя душа.
Мамі не треба говорити
Що діється в твоїй душі,
До мами тільки притулитись
І стане легко вмить тобі.
Бо в мами серце чисте й добре,
Завжди відкрите для дітей
Вона чекає нас з дороги
Не спить за нас серед ночей.
Шануймо мам своїх коханих
Поки живуть ще на землі
Щоб не було нам пізно з вами
Вклонімось їм іще живим!
Ми мамі вдячні за життя
Мамів повік ми бережем
Вона нас в світ цей привела
Отож низький їм наш поклін.
Хай наші мами живуть довго
Життя дорога хай цвіте
В житті все звʼязано із Богом
І хай Господь їх береже!
Світлана Волощук
с.Турка, Коломиївський район – Новара
