Marianna Soronevych
Про цю історію швидко дізналося все містечко і в ньому після цього жити було б неможливо.
Все минає, окрім кохання
Люба з Василем дружили з дитинства. Кожного літа вона приїздила зі сходу до бабусі в гості у село, де жив хлопець. Проте стати на весільний рушничок із коханим їй не дозволили батьки, мовляв, він не рівня їй. Віддали заміж за іншого. Невдовзі після цього одружився і Василь. І після цього Люба не хотіла їздити до бабці, аби не травмувати себе і коханого. З тих пір минуло 20 літ. Тоді з Василем сталася біда — він впав, працюючи на будові, й травмував собі хребет. Тобто він залишився інвалідом на візку. Після цього від нього пішла дружина. Про це у листі Любі повідомила її дитяча товаришка.
Так сталося, що цю історію моєму колезі розповіла Люба. Тоді вона їхала з ним в одному купе поїзда зі сходу й дорогою вони розговорилися. Власне, тоді Люба добиралася до Василя. А ще жінка сказала, що хоче бути з коханим, хоча половина життя уже минула. Однак вона і досі його не може забути. Видно, недарма співається у пісні, що все минає — і сум, і радість, все, окрім кохання. “Смак грошей” зруйнував родину
Два роки Галина доглядала двійко дітей шкільного віку і чекала чоловіка з Італії. Однак отримала від нього звістку про те, аби вона подала на розлучення, бо він до неї все одно повертатися не буде. Аби врятувати сім’ю, Галя залишила дітей на матір, а сама подалася до далекого Неаполя. Однак її благовірний був невблаганний і сказав, що залишати свою пасію не буде. Галина залишилася працювати в Італії. Її товаришки розповідають, що жінка часто ходить до церкви молитися і сподівається, що, можливо, захоплення її благовірного невдовзі минеться, він опам’ятається і повернеться у сім’ю.
Сама Галина вважає, що причиною краху стосунків стали оті кляті гроші. Бо чоловік не раз у телефонній розмові попрікав Галю, що він важко працює, а вона тільки витрачає гроші. Схожих історій, коли, власне, смак грошей стає причиною розпаду сімей, немало. І про такі випадки люди кажуть, якщо знали б, що таке буде, краще б сиділи вдома і разом тягнули лямку. Бо часто людські взаємини псує, власне, “смак грошей”.
Коли ставки зроблені на матеріальні цінності
Уляна у 30 років уже втретє встигла вийти заміж і народити двоє діток. Однак життя ніяк не складалося далі. Її подруги кажуть, що у цьому виною є її скупість. Першого чоловіка Уляна попрікала за те, що не заробляв. Знайшла іншого, уже розлученого. Проте цього постійно допікала навіть за те, що купує якісь дрібниці для свого сина. У шлюбі з третім розраховувала на те, що гроші у нього є, адже він — директор фірми. Він же, у свою чергу, сподівався, що Улянина матір поділиться спадком, котрий отримала із Канади. Проте надії обох не збулися. Сварки у родині не стихають і від них, насамперед, страждають діти.
Мабуть, правду кажуть, тільки кохання врятує світ, бо ж залишають навіть мільйонерів.
Не завжди щастя сховане у грошах
Оленка не вибачила зради коханому. Аби забути про все і приглушити біль, вона подалася подалі від дому. За деякий час там вийшла заміж за багатого чоловіка. Вона більше не вірить у кохання, адже її уже один раз обманули. Її влаштовує нинішній статус “сеньйори”. Батькам повідомляє, що щаслива, але дітей народжувати чомусь не хоче. Їй часто заздрять ровесниці і подруги, що вона так облаштувалася. Проте вона стверджує, що матеріальна сторона — не основне. Адже у житті є набагато інші, вищі цінності. Бо ж справжнє щастя людині приносить тільки те, що проходить крізь серце і душу — це любов і творчість.
Добре, коли почуття взаємні
Лідія подалася на заробітки до Польщі, аби якось допомогти прожити своїм дітям. Бо у 45 років вона залишилася безробітною і розлученою. У Польщі у неї закохався господар-вдівець. За деякий час він запропонував їй стати його супутницею і господинею у домі, проте офіційно укладати шлюб Ліда не хотіла. Гадала, що це швидше захоплення, аніж справжнє кохання. Тим паче, що у цьому суттєвою причиною був матеріальний стан Тадеуша. 10 років вони прожили разом. Невідомо, що між ними сталося, але одного дня Ліда назавжди повернулася додому. Побула кілька місяців і вирішила шукати знову кращої долі у світах. Хоча Тадеуш телефонував і навіть приїздив до Тернополя, намагаючись переконати Лідію повернутися назад.
Уже кілька місяців Лідія на заробітках в Іспанії. А Тадеуш ніяк не може її забути, телефонує до її рідних, розпитує і збирається поїхати до жінки у Мадрид.
Кара за розпусту
Ірині набридли злидні, через які весь час виникали родинні чвари. Тож вона вирішила для розради знайти багатого коханця. А потім було чимало інших. Чоловік не стерпів її нічних “загулів” і дав жінці свободу. А Ірину поніс вир життя. За п’ять років розбещеного життя Іра конкретно “присіла на склянку”. Дітей добрі люди віддали в інтернат. І за кілька років вона жодного разу їх не відвідала, бо окрім чарки її нічого більше у цьому світі не хвилює. Її сусідки кажуть, що так її Всевишній покарав за розпусту, бо жінка не вміла тішитися буденними дрібницями, як вчить біблейська філософія. А шлях збагачення часто буває хибним і грішним. Тож не завжди варто на це спокушатися.
Хто не кохав, той не жив
У 40 років дружина сказала Андрію, що більше з ним жити не може. Тому він подався в інше місто до батьків. Познайомився з Вікторією і з першого погляду закохався. Проте у неї був інший, багатий залицяльник. Однак Андрій був наполегливий і невдовзі Віка віддала йому перевагу та зізналася, що також у нього закохана. Вони побралися. З тих пір минуло 10 літ, а вони і досі живуть щасливо. Хоч і були важкі періоди у житті, але вони їх разом переборювали, на заробітки відпускати чоловіка Віка не хотіла. Вона зізнається, що кохання — це Боже благословіння, і хто не кохав, той не жив. Андрій, у свою чергу каже, що у цьому житті треба сподіватися лише на Господа, адже він має більше, аніж роздав.
Різниця у віці — не перешкода
Сенсацією для всього села стала новина, що 30-річний Ігор пішов жити до 45-річної Ганни. “Візьмися за розум, сину, плакала мати, адже у неї вже внуки. Їй діда потрібно, а не хлопця. Вона вже мала двох чоловіків, де ж твої очі дивляться?”. Проте він нікого не слухався і подався жити у прийми. Уже 20 років вони живуть у добрі та злагоді. Нажили ще двійко дітей. Ігор кинув пити і став господарем на все село.
Вкрала чоловіка у подружки
Дружба між двома інтелігентними родинами тривала майже десятиліття. А одного дня вона закінчилася назавжди й подружка для Марії стала “стратегічним ворогом номер один” на все життя. Адже вона забрала у неї чоловіка. У Марусі із чоловіком не було дітей. А в Тетяни з чоловіком було двійко діток. Так сталося, що Тетяна разом із чоловіком подруги забрали дітей і поїхали назавжди жити до далеких родичів у іншу область. Адже про цю історію швидко дізналося все містечко і в ньому після цього жити було б неможливо.
Віра ГРОДЕЦЬКА
