Професійність на щодень

Я живу в Латині – невеличкому містечку за 100 кілометрів від Риму. Одного дня довелося мені звернутися до консульського відділу посольства
України в Італії. Встала рано-вранці, щоб дістатися на одну із римських вулиць, що так нагадує українську. У чергу записалася п’ятнадцятою, та й почала чекати. Люди сходяться, розмовляють про своє: про життя на рідній Україні, роботу в Італії, нові закони.

…Неподалік стояла машина… У ній хтось приїхав до консульства… востаннє. До авто вийшов консул. Оглянув труну із серйозним і трохи блідим обличчям, порозмовляв з людиною, що її супроводжувала, оформив документи і машина рушила в далеку дорогу, в рідну Україну…

Роздуми, роздуми… Скільки потрібно терпіння та розуміння, щоб виконувати таку роботу, скільки уже людей відправлено в Україну, а вони ж приїхали до Італії з надією заробити гроші і повернутися до своїх рідних… Але доля розпорядилася по-іншому.
О дев’ятій годині у будинок, над яким маяв синьо-жовтий прапор, почали заходити перші відвідувачі. Я прийшла сюди зі своїми проблемами, знервована, розгублена. Мене прийняв віце-консул Ігор Корніюк. Він уважно вислухав і порадив, як краще вчинити. Після розмови я відчула себе найщасливішою людиною, за що дуже йому дякую.

Поки я писала заяву, до віконця підходили люди різних національностей, кожен із своїми проблемами. Хтось хоче привезти до Італії дружину, хтось продовжити паспорт, а іноземці відкривають візи до України. Хтось прийшов з добрим настроєм, хтось квапиться, у когось уривається терпіння… Люди починають голосно розмовляти, телефонувати. Хтось зустрівся із земляками і хоче розповісти про своє життя… Усіх їх потрібно вислухати і дати пораду. Яка це відповідальність! Щодень сюди звертаються по 100– 150 осіб, їхню енергію потрібно взяти на себе.

Висловлюю глибоку подяку і шану за уважне ставлення до відвідувачів, сумлінне виконання обов’язків та високий професіоналізм. Зокрема, Руслану Семенченку та Ігору Корніюку. Велике спасибі Послу України в Італії Георгію Чернявському за ваше вміння організувати роботу колективу.

Людмила КОЗОДОЙ