Про якість життя тих, хто лікується і тих, хто піклується в Італії

В Італії та й в цілому в Європі збільшується попит на роботу доглядальниць через швидке старіння суспільства.

Роздуми про старіння італійського та й загалом європейського суспільства часто зосереджуються на добробуті людей похилого віку, підкреслюючи важливість якості медичної допомоги, яку вони отримують, не замислюючись, однак, про якість життя і взаємозалежність між здоров’ям літніх людей та добробутом тих працівників, які надають їм допомогу.

Навіть численні дослідження, які стосуються роботи по догляду, не до кінця дослідили наслідки такої зайнятості для здоров’я працівниць.

Насправді, хоча різноманітні дослідження висвітлювали різні форми експлуатації, незахищеності, нестабільності, залежності, що характеризують цю професію, питання шкідливості праці опікунів залишається в тіні.

Вплив на стан здоров’я сімейних помічників

Які ж фактори чинять найбільший вплив на стан здоров’я сімейних помічників?

Це питання досліджувалося з метою сприяння покращенню умов їх життя та праці, вирішення проблем трудових захворювань, досвіду фізичного та психологічного насильства та найскладніших аспектів роботи.

Більше того, що контракт на роботу майже не захищає працівницю в разі непрацездатності, не враховуючи кількох днів на рік.

Читайте також: Марія Гайдай. Творчість – це терапія корисна для розуму та серця

Чи така вже бездоганна «романтика» трудових буднів доглядальниць?

Згодом, на етапі аналізу, результати досліджень базувалися на інформації, зібраній стосовно робочого часу, наявності вільного часу та його використання, регуляції режиму спільного проживання, стосунків із членами родини підопічного, рівень самотності та ізоляції, відчуття меншовартості через приналежність до роботи, яка ще вважається мало визнаною у суспільстві, а також соціально-демографічні характеристики працівників.

На основі аналізу зібраних даних вдалося виявити фактори, які ставлять під загрозу стан добробуту працівників.

Основні фактори, які ставлять під загрозу стан здоров’я доглядальниць.

Праця та психофізичний дискомфорт

Перший важливий фактор є співвідношення між високим рівнем психофізичного дискомфорту та працею: сімейні помічники, які працюють більше восьми годин на день, які не мають належних годин відпочинку, або які використовують години відпочинку для виконання іншої роботи, більше страждають від проблем зі здоров’ям, таких як біль у спині, безсоння, різкі зміни настрою, тривога та депресія.

Крім того, більш високий рівень поганого самопочуття виявляється серед працівників, які працюють за місцем проживання разом з роботодавцем, тобто серед тих, хто мешкає у будинку особи, якій надається допомога.

Це стан життя та праці, що характеризується невизначеністю просторово-часових меж між роботою та не роботою, що сприяє розвитку проблем зі здоров’ям, які виникають унаслідок подовження робочого дня та посилення навантаження на емоційному рівні.

Нерідко сімейні помічники страждають від синдрому вигорання: типу робочого стресу, характерного для професії доглядальниці, який спричинений емоційним виснаження.

Читайте також: На межі, де видно за горизонт. Оповідання Марії Гайдай

Ризик розвитку проблем зі здоров’ям

Другий важливий елемент, який був виявлений під час дослідження, полягає у визначенні прямо пропорційного зв’язку між складністю роботи, що виникає внаслідок стану здоров’я особи, яка отримує допомогу, та ризику розвитку проблем зі здоров’ям у доглядальниці.

Ті, хто допомагає людям з обмеженими руховими можливостями, проблемами деменції або лежачим хворим, більше страждають від проблем зі здоров’ям не тільки фізичного характеру, а й психологічного, оскільки це може викликати тривалий стан тривоги, недосипання, занепокоєння, співчуття у працівників, продиктованих труднощами у відносинах з особою, якій надається допомога, а також страх за саме її життя, гіпотеза побачити смерть людини, до якої виникли почуття близькості.

Почуття ізоляції

Тривога, страх помилитися і фізична втома посилюються, коли працівник відчуває себе самотнім у вирішенні щоденних проблем. Нерідко, сім’ї підопічного повністю передає догляд за літніми родичами сімейним помічникам, недостатньо розуміючи труднощі, з якими доводиться стикатися опікунам, особливо якщо вони доглядають за людьми, які не мають самодостатності в той же час вони повинні дбати про їхню гігієну, прибирання будинку та приготування страв.

Почуття ізоляції, однак, походить не тільки від самотності на роботі, але й від відстані до сім’ї та друзів, які нерідко залишилися в країні походження. Іммігрантське походження більшості опікунів робить проблему самотності особливо актуальною.

Переплетення міграційного статусу та умов праці, безумовно, є важливим елементом для розуміння нездужання працівників, зайнятих у секторі догляду в домашніх умовах.

Читайте також: Марія Гайдай. Творчість – це терапія корисна для розуму та серця

Нарешті, четвертий важливий аспект для здоров’я опікунів стосується досвіду насильства, який є однією з найважливіших причин їх нездужання.

Фізичне і психічне насильство

Сімейні помічники, як за їх статтю, так і за особливостями роботи, яку вони виконують, можуть бути жертвами різних форм фізичного насильства (від сексуальних домагань до різних видів побиття), психічного (образи, приниження та шантаж) та економічного (низькі зарплати, звільнення, небажання легалізувати працівника), вчинене підопічними, роботодавцями, або членами сім’ї.

З опитаних працівників 14,2% стверджують, що вони зазнали сексуальних домагань, 10,1% – були часто ображені, принижені, 5% – часто піддавалися небезпеці від метання в них предметів і 2,1% – зазнали фізичного побиття.

Хоча частина цієї насильницької поведінки, швидше за все, є мимовільною, оскільки вони вчинені агресивними пацієнтами через їхнє захворювання, подумайте про пацієнтів з хворобою Альцгеймера, небезпека для працівниць від того все ж не зменшується.

Фактично, помічено, що досвід насильства прямо пропорційний з наявністю високого показника психофізичного дискомфорту.

Читайте також: Іду від тебе і до тебе. Оповідання Марії Гайдай

Робота доглядальниць є ризикованою і потребує подальших досліджень.

В цілому, проведене дослідження підкреслює, наскільки ризикованою є робота сімейних помічників саме через її внутрішні характеристики – спільне проживання, тривалий, невизначений робочий час, ізоляцію, емоційне навантаження, неможливість жити своїм власним життям.

Зростаючий попит на турботу про італійське суспільство, яке старіє, повинен бути рівномірний на рахунок якості життя сотень тих, хто лікується, так і тих, хто піклується про них.

Франческа Аліче Віанелло

Дослідник соціології економічних та трудових процесів на кафедрі філософії, соціології, педагогіки та прикладної психології Падуанського університету. Вона є науковцем з питань міграції, праці та гендерних відносин.

Зокрема, останніми роками вона досліджувала вплив економічної кризи на робітників-мігрантів, міграцію жінок зі Східної Європи, багатодітні сім’ї мігрантів, домашню роботу та роботу по догляду, а також зв’язок між мобільністю робочої сили та європейським суспільством.

Переклад Марії Гайдай