in

Нескасовані візи й неприємні сюрпризи

   Після «заднього ходу», який офіційний Київ дав підписанню Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, перспективи євроінтеграції України відсунулися кудись у непевне майбутнє. Чи означає це, що й про безвізовий режим із країнами ЄС, яке неодноразово «ось–ось» обіцяла українська влада, нам доведеться надовго забути?

Чиповане «гальмо»

«Насправді ці питання безпосередньо не пов’язані одне з одним, хоча підписання Угоди про асоціацію, безумовно, забезпечило б більші можливості в цьому напрямку, — пояснив у коментарі «УМ» заступник генерального директора Центру Разумкова з міжнародних питань Валерій Чалий. — Впровадження безвізового режиму на короткострокові поїздки — до 90 днів протягом півроку, як для громадян ЄС в Україні, — залежить лише від виконання певних умов».

Згідно з узгодженим 2010 року Планом візової лібералізації, таких умов є кілька. І деякі з них Україна вже успішно виконала або виконує. Зокрема, було розпочато демаркацію державного кордону з Росією — одна з головних вимог ЄС, створено Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо. Проте залишаються й невирішені питання — Верховна Рада так і не ухвалила зміни до законодавства, які б надавали гарантії проти дискримінації найрізноманітніших (а не тільки сексуальних, на чому так наголошують деякі політичні сили) меншин, не ухвалено деякі необхідні антикорупційні закони.

Проте чи не найголовнішим пунктом, від виконання якого залежить запровадження безвізового режиму з ЄС, залишається запровадження біометричних паспортів. Такі ідентифікаційні документи, що містять електронний чип із паспортними даними, цифрове фото й біометричну інформацію (відбитки пальців) уже видають своїм громадянам сусідні Росія, Білорусь, Молдова, яка вже виконала всі умови ЄС і може перейти на безвізовий режим з державами Євросоюзу ще в першій половині 2014–го.

В Україні розпочати випуск біометричних паспортів планувалося в листопаді поточного року. Але, незважаючи на відповідне рішення парламенту, цього досі не зроблено.

«Проблема в тому, що в нас ця справа не обходиться без лобіювання чиїхось бізнес–інтересів, — зауважує Валерій Чалий. — Євросоюз ніколи не вимагав зробити біометричними також і внутрішні паспорти. Але комусь в Україні це потрібно — і в законодавство включили відповідну вимогу. А це — сотні мільйонів додаткових витрат, тобто вже саме фінансове питання затримує процес на багато років».

За прикладом Білорусі
А тим часом саме відмова Києва від підписання Угоди про асоціацію й події Євромайдану могли б спонукати ЄС до значної лібералізації візових умов для українських громадян. На провальному для України Вільнюському саміті учасники дискусій неодноразово наголошували на тому, що найбільшу кількість шенгенських віз у перерахунку на душу населення отримує Білорусь, яку ЄС вважає диктатурою. «Навіть зараз у Литві дуже багато гостей із Білорусі — ЄС надає їм сприяння, аби вони приїздили сюди й дивилися, як живе Європа», — зазначив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

«На мій погляд, Євросоюз дійсно міг би лібералізувати можливість в’їзду для представників громадянського суспільства України, — вважає експерт Центру Разумкова. — Між Україною та ЄС уже існує угода про лібералізацію візового режиму, що дозволяє отримувати багаторазові візи на строк до 5 років. Якщо поширити її дію на всіх громадян України — це фактично означатиме безвізовий режим на 5–річний термін».
Проте, за словами пана Валерія, «біда в тому, що Президент на Вільнюському саміті фактично зажадав від ЄС введення безвізового режиму для українців. І тепер виконання цієї умови може бути сприйнято як подарунок Європи Віктору Януковичу. А втрата довіри європейських лідерів до Януковича, на жаль, поширюється і на всю державу».

Держава в особі своїх можновладців тим часом і далі обіцяє пришвидшити процес. Хоча не схоже, що в частині виконання необхідних для цього умов (хоча затримка, власне, лише в цьому). Під час нещодавнього засідання «круглого столу» за участю чотирьох президентів України перший віце–прем’єр–міністр Сергій Арбузов наголосив, що Україна й надалі домагатиметься безвізового режиму з Євросоюзом. «До цієї мети залишилося не так уже далеко. Цього бажає наша молодь, студенти. І я буду робити все від мене залежне, щоб це було реалізовано», — заявив перший заступник Миколи Азарова, вкотре запевнивши, що і євроінтеграційні процеси не припинено: «ЄС продовжує політику відкритих дверей. І Україна в ці двері обов’язково увійде. Питання не в тому, чи відбудеться це. Питання в тому – коли і як»
 
ДО РЕЧІ
Верховний Суд України поставив остаточну крапку в питанні виготовлення закордонного паспорта, визначивши, що єдиним обов’язковим платежем при оформленні документа за 30 календарних днів є державне мито на суму 170 гривень. Цим рішенням суд останньої інстанції в Україні підтвердив правоту руху «Стоп свавіллю в паспортних столах», започаткованого «Демократичним альянсом».
«Усе, що перевищує 170 гривень за оформлення паспорта, — незаконні побори Державної міграційної служби України» — заявляють у Демальянсі й обіцяють притягати до відповідальності «винних у перетворенні реалізації конституційного права українців на багатомільйонний чиновницький бізнес».

Італійський парламент може застосувати санкції до влади України

Посилка (з Італії) для Дзідзя