in

Шенгенські країни вимагають від українців додаткових гарантій повернення – порушення прав чи норма?

Посольства країн ЄС частіше стали вимагати в українців заставу для отримання візи чи змушують відмічатися після повернення. Це засвідчив моніторинг, який проводить громадська ініціатива «Європа без бар’єрів».

Посольства деяких країн Євросоюзу в Україні, видаючи візи, просять українців після поїздки з’явитися знову і повідомити про своє повернення. Також при отримані шенгенської візи посольства країн ЄС все частіше вимагають від українців заставу, аби впевнитися, що ці люди повернуться. Якщо ж громадянин України проігнорує цю процедуру, йому загрожує відмова у видачі візи. Заставою частіше за все слугує внутрішній паспорт громадянина України чи документ на нерухомість на території України. Повертають ці документи після повернення подорожнього на батьківщину і повторного звернення до посольства чи консульства, розповіла Deutsche Welle керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. За її словами, таку заставу вимагали від українців деякі консульства і раніше. Особливо така практика була поширена у посольстві Італії, Іспанії та Франції. Тепер тенденція до додаткового контролю лише посилюється.

Євросоюз боїться нових мігрантів

До таких процедур віднедавна стали вдаватися й інші консульства, наголошує Сушко. За її словами, опитування заявників на візи, проведене у липні у Києві, засвідчило, що тепер відмічатися після повернення чи залишати заставу вимагають у декого ще й у консульствах Нідерландів, Німеччини, Естонії. «Посилення цієї тенденції, напевне, пов’язане з ростом міграційних ризиків на південних кордонах  ЄС. Але це питання застав може носити й сезонний характер», – зауважила Ірина Сушко. За її словами, заставу вимагають не тільки у тих, хто вперше їде за кордон, а й у тих заявників, які вже мають досить велику візову історію. Причому вимога засвідчити своє повернення особисто є вибірковою.

Здебільшого консульства просять додатково відмічатися чи залишати заставу підприємців та тих, хто їде до родичів за кордон. Ірина Сушко переконана, що така практика консульств є «нецивілізованою» і містить подвійні стандарти, адже якщо людина відмовляється залишити цю заставу, то є велика ймовірність, що візу вона так і не отримає. Водночас керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» застерігає від того, аби Україна вдавалася до кроків у відповідь стосовно громадян ЄС. На її думку, більш продуктивним буде продовження переговорів про встановлення безвізового режиму для українців.

“Права українців не порушуються”

Втім, українці обурені тим, що консульства ставлять додаткові вимоги і вважають це приниженням. «Це просто свинство так чинити з нами. Але зараз ця поїздка для мене важливіша і я готовий все зробити, аби поїхати», – розповів Deutsche Welle чоловік, який вийшов з італійського консульства. Натомість правозахисники зауважують, що права людини у цьому випадку не порушуються. «Держави на свій розсуд можуть регулювати міграційну політику і встановлювати правила, які вважають доцільними. І тут права людини не порушуються», – наголосив Deutsche Welle виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський. Однак за його словами, така процедура подвійного контролю позбавлена сенсу, адже всі дані про перетин кордону шенгенської зони є у спільній базі даних, до якої мають доступ посольства.

Раніше глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловився про те, що вважає нормальною вимогу низки посольств країн – членів ЄС до громадян України відмічатися після повернення із поїздок до Євросоюзу. У свою чергу, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зазначив, що Київ постійно піднімає питання лібералізації візового режиму на переговорах з ЄС. «Це питання, яке ми також піднімаємо, але ми бачимо і прогрес», – сказав український міністр.

 

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе

Учасник конкурсу “Х-фактор Україна” Олександр Кривошапко із дружиноТетяною Денисовою планують переїхати до Італії

Літні табори – вихід для занятих батьків