in

Італія встановила нові правила депортації та добровільної репатріації.

Указ, який узгоджує італійські із європейськими нормативами, визначає два основних види депортації нелегалів: добровільна репатріація та примусовий супровід до кордону. А також збільшує до вісімнадцяти місяців, максимальний термін перебування у центрах ідентифікації та репатріації. Це лише деякі нововведення, що увійшли в дію 24 червня 2011 року

Указ, що приводить італійські нормативи до стандартів ЄС, передбачає супровід до кордону, якщо нелегал складає небезпеку для правопорядку, громадської чи національної безпеки; якщо він подав заяву на отримання дозволу на проживання в країні, користуючись необґрунтованими мотивами, або вдаючись до шахрайства; та коли депортація є альтернативою утриманню під вартою. Примусовий супровід застосовуватиметься, коли є підозра що іноземець не покине країну (існує ризик втечі).

Коли вважається, що існує ризик втечі іноземця? Указ чітко описує ці випадки, не залишаючи місця для вільної інтерпретації. Насильній репатріації підлягатимуть особи які не володіють посвідченням особи чи сталим місцем проживання. Іноземці, які в минулому надали поліції фальшиві особисті дані, чи не підкорилися попередній постанові залишити країну. Особи, які порушили заходи гарантії, передбачені для добровільної репатріації, про які йдеться нижче.

Указ також передбачає збільшення до вісімнадцяти місяців (до цого було шість) максимальний термін утримання нелегалів у центрах ідентифікації та репатріації. Якщо іноземець не сприятиме ідентифікації, або з країни його походження тривалий час не надходять необхідні документи, мировий суддя може продовжувати утримання що два місяці.

У випадках, коли примусова депортація не передбачена, застосовуватиметься добровільна репатріація. На прохання нелегала (за умови наявності у нього необхідних коштів) префект може надати від семи до тридцяти днів, протягом яких іноземець зобов’язаний добровільно покинути межі країни. При цьому застосовуватимуться заходи гарантії. Це, зокрема, утримання паспорта, реєстрація нелегала за певною адресою, та обов’язок у встановлені дні та години відмічатися у поліцейському відділку

Постановою також передбачено що заборона повторного в’їзду в Італію для депортованих, не може перевищувати п’яти років. Більше того, ця заборона може бути скасована для нелегальних іммігрантів, що повертаються у свою країну добровільно (також за “програмою асистованої репатріації” за посередництва міжнародних організацій, органів місцевої влади та асоціацій що надають допомогу іммігрантам.)

Нарешті, нелегалам, виявленим прикордонною поліцією під час того, коли вони залишають Італію, відтепер не будуть ставити відмітку про депортацію, а отже їм не буде заборонено повернутися в країну. Ця – важлива зміна для іноземців, які легалізуються за допомогою декрету флуссі. Відтепер вони можуть, не побоюючись повертатися додому, щоб отримати візу.
 

Ельвіо ПАСКА,
переклад Маріанни Сороневич

Читайте також:

Український уряд закликають допомагати співвітчизникам, які поневіряються закордоном

Депортованих легалізовуватимуть?

Європейський суд заборонив Італії суворе поводження з мігрантами

Повернення в Україну за „Декретом флуссі”

Хресна дорога нелегала в Італії

Міграційна служба України: четверта спроба. Чи остання?

Україна та Італія підготували проект угоди про морське торгівельне судноплавство

Італійський священик опікується в Остілії (Мантова) греко-католиками із Закарпаття