in

Як пояснювати дітям про війну

  Якщо ви разом зі своєю дитиною не переглядаєте новин чи не обговорюєте подій на Сході України з ріднею на кухні, то не варто думати, що малюк нічого не знає.

Вочевидь, він уже все почув на вулиці від інших дітей. Завдання батьків – заспокоїти, кажуть фахівці

– Моя дитина уже знає про те, що на Сході війна, – каже тернополянка Олена Томчук. – Розповіла їй про це бабуся після перегляду новин. Дитині – п’ять років. Бабуся пояснила, що туди забирають чоловіків, аби вони захищали країну.

Тож дитина тепер знає, що на Сході воюють і що там вбивають. Малеча, за словами тернополянки, весь вечір проплакала. Мовляв, не хочу, щоби туди забрали тата, бо там його можуть убити. А вона його любить і не хоче, щоб таке трапилось.

– Діти зазвичай ставлять питання про події на Сході уже після того, як вони щось почули, – розповідає дитячий психолог, психотерапевт Світлана Кухарук.  – Адже про це говорять у маршрутках, на вулиці. Або дитина була у родичів, і там з ними новини дивилась.  Насамперед ми повинні дітині сказати, мовляв, зараз нічого тобі не загрожує, можеш спокійно лягати в ліжечко, і з твоїми родичами, батьками — все добре.  

Подавати інформацію малечі, за словами психолога, слід максимально загально. Телесюжети, де показують убитих чи травмованих людей, – це інформація суто для дорослих. Діткам же варто пояснювати, що так буває, люди травмуються, але інформувати обережно. І обов’язково звертати увагу на те, наскільки дитина вразлива, наскільки у неї розвинена фантазія. Адже чим більша фантазія, тим більш загальною має бути інформація.

– Якщо дитина сильно переживає через події, ми повинні сказати:  «Так, є проблема, і якщо потрібно буде щось робити, ми тобі повідомимо. Але поки що  причин для хвилювання немає», – додає Світлана Кухарук. – Для заспокоєння можна разом із дитиною зібрати  посилку для солдатів, зробити  грошовий переказ чи поставити свічечку у церкві. Треба зробити щось позитивне, аби дитина відчула, що вона чимось допомагає. І загалом слід налаштовувати малюка тільки на позитив.

Приміром, якщо дитина почула, що можуть забрати воювати на Схід її батька, варто наголошувати на слові “можливо”. Так, можливо, завтра піде дощ, але нині ще не потрібно  взувати гумові чоботи і брати парасолю. Бо дощ – тільки потенційно буде. Так само із мобілізацією.

– Треба навчити свого малюка жити сьогоднішнім нем – сьогодні тато є вдома, і, можливо, його нікуди не заберуть, – говорить фахівець. – Часто люди, які живуть страхами, минулим, думками про страшне майбутнє  – отримують емоційну травму, як від реальних подій.  Тому треба вчитися реагувати на проблеми у міру їх надходження.

Утім, є чимало дітей, батьки яких уже захищають країну в зоні АТО. Таких також треба налаштовувати на позитив.

– Навчіть дитину молитись, малювати гарні малюнки про тата, – каже психолог. – Малюнки про те, як тато повернеться і дитина з ним гратиме у м’яча чи кататиметься на велосипеді.   Я, приміром, вчу дітей біля людей, за яких вони переживають, малювати сонечко. Мовляв, у такий спосіб ми посилаємо добрі думки цій людині. Адже паніка і страх, які можуть з’явитись, – це погано.

Не варто забагато деталей розповідати і діткам, старшим, ніж десять років. Адже інформацію про загибель, страшні події, може переосмислити, проаналізувати тільки доросла людина.

– З дітьми треба говорити про патріотизм, про те, що зараз люди об’єднуються, допомагають один одному, – говорить фахівець. – Залучати до якихось акцій. Мовляв, зараз ти так допомагаєш, а коли виростеш, то зможеш допомогти інакше.

 

В Сенегалії італійці танцювали польку з гудзом

Боєць Мілан поміняв Італію на Україну (ВІДЕО)