in

Чи змусить НБУ витягти долари з “шкарпеток”?

   Одна із останніх постанов Національного банку виглядає як намагання держави отримати доступ до “шкарпеткових” валютних заощаджень населення на тлі скрутної ситуації з економікою.

Йдеться про обов’язковий продаж валюти не тільки експортерами, але й іншими юридичними особами, а також фізичними особами-підприємцями. Ця постанова ще раз привернула увагу до послідовних кроків НБУ та влади загалом, спрямованих на, як називають це у Нацбанку, “дедоларизацію економіки” та підвищення довіри до гривні.

“Шкарпеткові” заощадження

“Населення все більше довіряє національній валюті та банківській системі. Приріст депозитів від початку року – 60 млрд гривень, із них 55 млрд – у гривні”, – так коментує збільшення обсягів гривневих депозитів заступник голови НБУ Борис Приходько.

Він пояснює це послідовною політикою НБУ, спрямованою на дедоларизацію української економіки, тобто зменшення використання у ній доларів та іншої “твердої” валюти, до якої українці звикли за роки економічних та політичних потрясінь, та заміни її на національну валюту – гривню. У Національному банку також пишаються заходами, що дозволили у рази зменшити попит на готівкову валюту серед населення.

Представник Нацбанку також звертає увагу на те, що збільшився і строк, на який українці залишають свої гривні у банках.

“Якщо середній депозит рік тому був на 2-3 місяці, то зараз це, щонайменше, півроку”, – каже Борис Приходько.

Ці заяви пролунали на круглому столі, під час якого один із журналістів запитав представника Нацбанку: що на тлі бюджетних проблем у США він радить переказати його матері-пенсіонерці, яка і досі якусь частину своєї невеликої гривневої пенсії конвертує у долари, до яких звикла за останні десятиліття. За різними оцінками, у “шкарпетках” та “під матрацами” українці назаощаджували від 30 до 60 млрд доларів.

Банкіри “за”, але…

Банкіри загалом підтримують кроки Нацбанку, спрямовані на поступове вилучення з внутрішнього економічного життя доларів та заміну їх на гривні. Адже багато з цих кроків пов’язані також і з розширенням безготівкових розрахунків, надзвичайно вигідних для банків тим, що зменшуючи їхні витрати на операції з готівкою, збільшують комісійні за обслуговування рахунків, карток та інших речей, пов’язаних із безготівковими операціями.

Проте і банкіри визнають парадоксальність ситуації, коли при нульовій інфляції в країні кредитні ресурси у національній валюті видаються під 17% річних, тоді як ставки за валютними кредитами є приблизно на 10% дешевшими.

Банкіри також визнають, що на українському ринку немає “довгих” гривневих ресурсів, тобто таких, які можна було б використовувати для надання середньо- і довгострокових гривневих кредитів. На відміну від цього, валютні позики є не тільки дешевшими, але й такими, за якими можна розраховуватися тривалий час.

“Ми вже 20 років говоримо про те, як зробити гривню “дешевою” і “довгою”. Стратегічно всі – “за”. Але тактично через низку причин, включно із традиціями, нічого не змінюється. А гривня так і залишається другосортним інструментом – дорогим і коротким”, – каже голова правління “Райфайзен Банку Аваль” Володимир Лавренчук, і додає, що лише нещодавно Нацбанк почав робити кроки, аби переломити цю тенденцію.

Водночас банкір закликав НБУ робити це дуже “поступово і повільно”, аби не налякати мільйони українців, що вже звикли довіряти доларові.

“Яка стабільність?”

Старший радник голови правління “Альфа-банку”, Роман Шпек, є дещо відвертішим у відповіді на запитання, чому гривня так і не стала “дешевою і довгою”. Він також піддає сумнівам заяви про те, що українці стали більше довіряти гривні через стабільність її курсу.

“Про яку стабільність ми говоримо? ВВП падає, рівень доходів населення падає. Стабільність у нас у високому рівні дефіциту державного бюджету. У нас так само стабільно високий зовнішній борг. У нас стабільно висока потреба держави у запозиченнях для фінансування дефіциту бюджету. Цим і пояснюється різниця у 10% між вартістю кредитів у гривні та у валюті. Це є плата за недовіру цій політиці стабільності, брак довіри компенсується вищими відсотковими ставками”, – каже Роман Шпек, і пропонує подивитися не на зростання гривневих вкладів у банки, а на збільшення обсягів виданих валютних кредитів, яке становить 8%.

Колишній заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко взагалі вважає, що ані центральний банк, ані комерційні банки не мають ставити собі за мету “дедоларизацію” української економіки, яку банкір називає “міфічною” проблемою.

“Взагалі, боротьба із доларизацією – це є надумана проблема. Банки мають кредитувати, заробляти прибутки і платити дивіденди акціонерам. Крім того, якщо ми все переведемо в гривню, а вона раптом девальвує? Бо якось впевненості у цій стабільності немає, і з досвіду ми знаємо, що чим довше у нас стабільний курс, тим глибшою потім є девальвація. А якщо таке “візантійське” регулювання банківської системи збережеться, то згодом усі підуть у західні банки”, – каже Олександр Савченко.

Він також вважає, що збільшення обсягів гривні на депозитах у банках свідчить радше про емісію і про те, що людям особливо немає на що витрачати національну валюту, особливо тоді, коли НБУ ускладнив покупку валюти. Пан Савченко також припускає, що різниця між вартістю гривневих та валютних кредитів буде меншою, якщо курс гривні до долара буде більш гнучким та вільним.

“Різких рухів” не буде?

Утім, незважаючи на таку критику, НБУ і надалі наполягає на дієвості своєї політики дедоларизації. Там не виключають, що наступними кроками можуть бути підвищення межі для готівкових розрахунків (нині вона становить 150 тис грн), підвищення вимог до банків щодо резервування коштів під валютні депозити, а також інші заходи на кшталт постанови про обов’язковий продаж валюти юридичними та фізичними особами-підприємцями.

Проте, як наголошують у Нацбанку, до різких кроків, наприклад, повної відмови від валютних депозитів, ніхто вдаватися не планує.

“Ніяких різких рухів за будь-яких умов не буде. Ми не для того нарощували довіру населення до банківської системи, аби її в один день зруйнувати”, – запевняє заступник голови НБУ Борис Приходько.

http://www.bbc.co.uk/

Італійська мафія в Європі взяла у заручники громадянське суспільство

Цього року громадянами України усиновлено 1170 дітей