in

Герої не вмирають

       Жінко,чого Ви плачете?….
Ваш син-герой…..
Ви що не бачите….

ще цей хлопчина і он той….
Героєм ….був мені завжди….
з тих пір коли почав ..іти…
з тих пір…коли сказав він мама…..
я так раділа…так тоді ридала….
Від щастя сльози проливала…
так ніби знала..ніби відчувала…..
я так його тримала…так оберігала…
та все ж пішов….за іншу битись маму….
мені ж залишив вічну рану…..
А я дзвонила кажу :”Сину,
іди додому..бо там гинуть….”
А він:”Неправда…тут все мирно…”
Мені від того було дивно…..
І я його чекала…так чекала….
мене не залише…я це добре знала….
І він приїхав не колись..а нині….
виходжу я…дивлюсь ..
моє дитя лежить у домовині….
“як справи синку?ну кажи як справи?….
чого мовчиш…не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі….вставай…ти хочеш так лежати?
втомився ,певно…вирішив поспати….
Боже ..я тебе укрию..ти ж такий холодний..
живіт запав..напевно,ще й голодний…
ходи,я вже на стіл накрила….
Борщу,що ти так любиш наварила….
А люди кажуть ,що здуріла…
що мертву так трясу дитину…
Та, що ті люди…що вони там знають….
Мій син-герой….

Микола Рябчук: Путін планував вторгнення в Україну ще за Помаранчевої революції

Італійська «Рома» претендує на Євгена Коноплянку