in

Заробітчани в Італії лікуються таблетками з України

В італійському місті Леньяно у провінції Вазере неподалік залізничного вокзалу стоять два мікроавтобуси з України. До Італії вони щотижня возять людей на заробітки і назад. 50-річна Олена забирає у водія невелику сумку, яку передала донька з Вінниччини. У ній пакунок із таблетками, зимова куртка, чоботи.

За перевезення Олена платить 5 євро. Зазирає у пакет із ліками. Серед них засіб для профілактики грипу амізон, ампіцилін, таблетки від болю в горлі трахісан, листки алое та баночка меду.

— Поріжу алое на дрібні шматочки, заллю медом. Питиму по чайній ложці, — розповідає Олена знайомій Ользі, яка чекає на передачу з дому.

— А я набираю таблеток, коли їду в Італію, — каже та. — Погано знаю їхню медицину. В аптеці толком розпитати не можу. Та й організм звик до наших препаратів.

У середині листопада в Італії на грип захворіли 785 тис. людей, 70 померли. Чи були серед жертв українці — невідомо.

— Зо 30 наших жінок, яких добре знаю, хворіли грипом, — розказує Олена. Із передачею прямує до місцевого парку. Хоче поділитися алое зі своєю подругою Ларисою. — Ми з Ларискою насідали на цибулю, часник, лимони без цукру їли. А італійці щеплюються. Синьйору Альбу, яку доглядаю, вакцинували тижнів три тому. Дехто з українців купував для себе в аптеках ті уколи. Коштують 10–11 євро. Я їх не хотіла.

Вакцинувати проти каліфорнійського грипу розпочали місяць тому. Більшість італійців відмовилася. Вважають, що у вакцині є ртуть.

— Першими лікарі стали відмовлятися, — розповідає адвокат Фабріціо, 40 років. — Я теж не робив. Вакцину випробовують на тваринах, чи діє. А я що, собака чи кіт? Найкраща медицина для мене — вино. П’ю щовечора келих вина і не хворію. Коли почуваюся зле, п’ю більше.

— Насправді італійці такі дурні, що і лікуватися толком не вміють, — каже Олена. — Вони, крім свого аспірину, нічого не приймають. Хороші таблетки у них аулін. Помагають від усього, але швидко садять шлунок.

В Італії Олена працює чотири роки. Цікавлюся, чи потрапляла в лікарню.

— Бог милував, — хреститься. — Але маю свого лікаря, можу викликати його на дім. Коли отримувала пермессо ді соджорно (дозвіл на проживання. — ”ГПУ”), у конверті прислали медичну книжку. Раптом щось станеться — лікуватимуть безкоштовно. Усі странєри — іноземці, які платять контрибути, тобто податок у пенсійний фонд — мають право на безкоштовне лікування. Єдине, що влетіло у копійку — стоматолог. Вирвала зуб за 100 євро. А пломба коштує удвічі дорожче.

Ми тут пристосувуємося. От, наприклад, коли болить голова, масажуємо двома пальцями скроні й перенісся 2 хвилини по черзі. Якщо вискакує чиряк — прикладаємо цибулю. Щоб на ногах були менші вени, встаю на пальці ніг 50 разів підряд, бо мені 50 років.

Наші люди навіть зуби самі собі пломбують, — сміється. — Коли надщерблюється або випадає пломба, з України родичі передають той цемент, не знаю, як називається. Тут його розмішують і клеять відламану пломбу на суперклей. Я купила того клею. За три маленьких тюбики заплатила на наші гроші 6 гривень. Міцний. Пробувала ним клеїти сумку, пальці ледь віддерла.       

Галині безплатно зробили операцію

59-річній Галині з Хмельниччини в Італії зробили операцію на грудях.

— На заробітках уже шість років, — розповідає. — Два роки тому на правій груді знайшли пухлину. Звернулася до лікарні в Мілані. Там сказали, що треба відрізати грудь. Я вибору не мала. Операція пройшла добре. За лікування не платила ні копійки. У цій самій лікарні знайомій тягнули вени на ногах. Теж все задурно зробили.

Марія ІЛЬЧИШИНА, http://gazeta.ua/

Щодо ввезення на митну територію України особистих речей громадянами-резидентами України

“Про таке весілля я мріяла з дитинства”