in

Неаполь. Плетиво думок Ірини Нич

Авторка книги “Золоте павутиння”, готує до публікації сатиричну книжку  “Викрутаси долі”

Ірина Нич – представниця справжньої української інтелігенції. Освічена, ерудована, по-жіночому тонка й вразлива, вона вміє спостерігати за людьми й відтворювати  враження через метафору. 46-річна Ірини живе у містечку Сомма Везувіана, є матір’ю двох дорослих дітей.

Коли мені потрапила до рук її  книжка Золоте павутиння, прочитала її за вечір на одному подиху. У мене склалося враження, що маю справу з досвідченим експертом слова. Яким же було моє здивування коли дізналася, що Ірина за фахом – фармацевт й ніколи в Україні не не бралася за перо. Народилася вона у селі Самчики Хмельницької області. Батько був слюсарем, а мати колгоспницею. Але у їхній домівці завжди була багата бібліотека. “Мій батько мав величезний потяг до читання. – Розповідає авторка. – Діапазон його літературних захоплень був безмежним”.

Ірина з раннього дитинства росла в оточенні книг. Тож словесний багаж, який підсвідомо накопичувався в її пам’яті, а також випробування, які рясно клало на плечі тендітної жінки заробітчанське життя в Неаполі, – усе, мов затиснута в руці граната, нарешті вибухнули словом. Й вона відчула неймовірне, майже божественне полегшення. Вона почала писати. Цікаво, легко, тонко. Цей, несподівано даний їй, дар вона заслужила стражданнями. В Італії Ірина – з 2000 року, тож пише про жінок, таких же як і вона, заробітчанок.

У 2007 році авторка написала своє перше оповідання “Дзеркало душі”. Цей твір був кардинальним моментом у її житті, бо з нього й почалася її літературна й особистісна самореалізація в Італії. Далі з’явилися оповідання “Золоте павутиння”, “Іди, іди, дощику”, “Горщик Клеопатри”, “Ми”, “Пташка”, “Талісман”, “Туфлі з метелеками”. Усі вісім творів увійшли до Ірининої книги “Золоте павутиння”, у якій вона пише під псевдонімом “Ірина Касталія”. Презентація її книги відбулася у Генеральному Консульстві України в Неаполі а також в асоціації імені Максима Горького.

“Якось в Україні, – продовжує авторка, – одна молодичка мене запитала: “А ви там ще й працюєте?”. Тоді я зрозуміла, що люди не знають істинної правди про нас. Ми скриті за пеленою таємничості й ретельно приховуємо те, що відбувається у наших душах, живлячи “італійський синдром”.

В Ірининих оповіданнях не має чітких сюжетів, вона намагається показати внутрішній стан героїнь, динаміку їхніх почуттів у залежності від обставин, у які потрапляють. “В усіх моїх оповіданнх, – каже Ірина Нич, – щасливий кінець. Я хочу допомогти нашим жінкам зрозуміти, що з кожної складної ситуації можна знайти вихід”.

Зараз Ірина Нич готує до друку ще одну книжку під назвою “Викрутаси долі”, де розповідатиме про українських заробітчанок вже у сатиричному дусі.

Наталія ІВАНИШИН

Виконання Україною плану дій не гарантує скасування віз до ЄС

Через три-чотири місяці українцям видаватимуть біометричні паспорти