in

Підведено підсумки проекту Pink Positiv на підтримку українських жінок-іммігранток

Рисою яка відрізняє українську, від усіх інших громад в Італії є те, що з 174,129 тисяч резидентів, 79.4 відсотків складають жінки. Матріархат – типовий українському суспільству, але має свої національні особливості: в той час як влада сконцентрована в чоловічих руках, жінки стають головними героїнями еміграції. Відповідаючи на пропозицію італійського ринку праці, українки часто погоджуються на роботу у складних умовах за невелику оплату.

Такий процентний дисбаланс привернув увагу Національного антидискримінаційгоно відділу Італії (UNAR) що разом із Міністерством рівних прав та Національною профспілкою ACLI, провели проект Pink Positiv у співпраці із Асоціацією українських жінок-працівниць в Італії та мерією міста Рим.

Мета проекту – протидіяти явищам расової дискримінації та сприяти соціальній і трудовій інтеграції українок-заробітчанок в Італії.

Семінар за підсумками проекту відбувся 5 липня у приміщенні Посольства України у Римі за участі представників Міністерства праці Італії, дипломатичного корпусу України, адміністрації ACLI та UNAR, членів Асоціації українських жінок-працівниць та преси.

Присутніх привітав Посол України Георгій Чернявський.

Андреа Оліверо, президент ACLI, зауважив що молоді жінки-іммігрантки можуть бути об’єктами мульти-дискримінації. Щоб запобігти цьому, профспілка провела проект Pink Positiv що передбачав підтримку діяльності Асоціації українських жінок-працівниць в Італії. У його рамках було проведено інформаційні курси по питаннях соціального і трудового права, та курс інформатики. Одним із найважливіших аспектів проекту є створення сайту www.ukrit.org, що надаватиме корисну інформацію тим, хто уже проживає в Італії чи бажає свідомо іммігрувати в країну.

Генеральний директор департаменту у питаннях імміграції Міністерства праці Італії Натале Форлані, наголосив що іммігранти сприяють євроінтеграції країн їх походження. Вони не тільки є вагомим джерелом підтримки їх сімей, але й набувають досвіду, що пізніше може бути застосований на батьківщині. На прикладі Румунії проілюстрував як емігранти роблять внесок для економічного зростання країни, зокрема шляхом заснування власного бізнесу.

Форлані повідомив про основні напрямки діяльності його департаменту, що дозволить у майбутньому ефективніше будувати міграційну політику Італії. Першим із них – заохочення приїзду в країну кваліфікованих працівників, шляхом створення в країнах – донорах списків осіб, що бажають працювати в Італії, та сприяння тим із них, що володіють певною кваліфікацією; а також створення реєстру пропозицій ринку праці Італії. Ці бази даних дозволять орієнтувати майбутніх емігрантів та балансувати попит та пропозицію робочої сили. Підписання таких дипломатичних домовленостей з Україною плануються до кінця цього року. Також Міністерство має намір проводити професійні курси для майбутніх іммігрантів. Третім напрямком є сприяння діяльності асоціацій іммігрантів в Італії, що дозволить індивідуалізувати реальних представників іноземних громад, для їх участі у вирішенні імміграційних питань на державному рівні.

Додатковий радник мерії міста Рим у питаннях Східної Європи Тетяна Кузик окреслила актуальні проблем української спільноти, рішення яких вона шукає на комунальному рівні. Адже українська громада є третьою за чисельністю у столиці Італії.

У ході семінару було проведено відеоміст із міською радою Хмельницька, із якою Світлана Ковальська, голова Асоціацією українських жінок-працівниць в Італії налагодила співпрацю, на якому українська сторона виклала своє бачення питання заробітчанства.

Аналіз міграційних процесів України із академічної точки зору зробила доцент україністики римського університету “Ла Сапієнца” Олена Пономарева. Частковим її рішенням могла б стати циркулярна міграція. Вона б дозволила зменшити негативні наслідки від’їзду матерів та жінок за кордон.


Маріанна Сороневич

На Закарпатті затримали сім вантажівок, на яких намагалися завезти в Україну промвідходи з Італії

Країни Шенгенської зони подвоїли для українців вартість віз