in

Українська співачка в Неаполі. Раїса Лисенко: «Вольйо канта напулітано…»

Співачка Раїса Лисенко, що родом з Волині, зокохана у неаполітанську пісню. Вже багато років поспіль вона пропагує цей оригінальний, у розмаїтті італійської музики, пісенний жанр

Раїса Лисенко народилася 10 жовтня 1977 року у місті Ковель Волинської області. У шість років разом з сім’єю переїхала в Херсон. Тут у 1996 році закінчила з відзнакою училище культури та мистецтв, віділення – керівник народного хору та оркестру. Потім продовжила навчання у Миколаївському філіалі КУКМ (Київський університет культури та мистецтв) імені Поплавського. Брала участь у різноманітних культурних заходах.

 

З 2003 по 2009 рік на приватному каналі «ТелеАкері» в Неаполі , щоп’ятниці з 23. 00 до 24.30 транслювалася музична рубрика Раїси Лисенко. Голубоока українська красуня, дивувала й захоплювала місцеву публіку своєю оригінальною манерою виконання неаполітанських пісень. Своїм приємним «оксамитовим альто», вона розпочинала виступ таким куплетом: «So straniera, ucraina, vengo a Napoli a cercare la fortuna, gente di mare, gente di cuore, sulla pelle già nato colore…». Телеглядачі, у прямому ефірі телефонували на студію, щоб висловити Раїсі свої побажання, захоплення, а також замовляли інші музичні твори у її виконанні. Найбільшим рейтингом користувалися пісні “Voglio cantà napulitano”, “Ta-ta-ta”, “ Io nun voglio fa l’amante”, яку вона виконувала разом з неаполітанським співаком Франко Калоне. Як розповідала Раїса, як тільки почула виконня Франка, одразу ж зрозуміла, що їхні голоси створять гармонійний тандем. Раїсина рубрика була гарним взірцем культурної інтеграції молодих українських іммігрантів. Співачка не тільки вловила й передала специфіку неаполітанської пісні, яка являє собою не що інше як внутрішню суть місцевого народу, але й привнесла свою родзинку. Її творчість представляє собою «шлюб» слов’янської та неаполітанської душі. Оскільки програма передавалася також сателітним зв’язком, зі словами подяки Раїсі телефонували неаполітанські емігранти з Англії, Франції, Польщі, Чехії. А спілка емігрантів Німеччини передала українській співачці величезний пакунок зі солодощами. «Як тільки приїхала в Неаполь, а на цій землі я вже з 2000 року, – розповідає Раїса Лисенко, – то найперше, що мене вразило, це їхні пісні. Не зважаючи на складність діалекту, я таки навчилася співати неаполітанською…».

Ключовим моментом у іммігрантському житті Раїси стало знайомство у 2003 році з продюсером Мікеле О’Міланезе та співпраця з його артистичним агенством. Власне з цього й почався її розвиток як співачки неаполітанських пісень. Агенство якраз шукало чогось нового та оригінального. Тож Раїса Лисенко стала несподіваною відповіддю творчої дилеми продюсера. «До того часу, – розповідає співачка, – я ділила долю більшості українських жінок. Працювала у піццерії у Фрата Маджоре. Ми були виїзними: нас запрошували  сервірувати столи та обслуговувати гостей під час вечірок. Але мене ніколи не покидало почуття й переконання, що я повинна бути по-інший бік павільйону. Власник піцерії, Джузеппе, дуже добре до мене ставився, він умів грати на гітарі, а я йому підспівувала. Тож у нас була дуже музична піццерія…». Знайомство з продюсером Мікеле О’Міланезе відкрило новий етап у житті Раїси Лисенко. Він надав їй можливість вести власну музичну рубрику на каналі «ТелеАкері», а також випустити чотири власних диски. Кожен з них склали десять пісень неаполітанським діалектом. Перший диск «Voglio cantà napulitano» (2003 рік) – до речі, до нього, увійшли дві українські пісні – бардівська «Моя Волинь», і жартівлива «Та-та-та» – миттєво був розійшовся тиражем у 2000 екзеплярів. За ним послідував «Vento del’Est» (2004). У ньому – підбірка пісень як ностальгія за батьківщиною. Згодом – «Il sole nella musica» (2005). Загалом, твори, пропоновані у трьох альбомах, розраховані на найрізноманітніші смаки: це і діско, ліричні, жартівливі, для молоді та для дітей. У своєму останньому альбомі «Rayssa canta Napoli» (2006) талановита українка вже представляє вищий, більш досконалий, рівень своєї вокальної майстерності. Якщо у попередніх альбомах вона виконувала твори на слова і музику неаполітанських авторів, які писали виключно для неї, то в останньому вона співає неаполетанську класику. Як підкреслила у розмові Раїса, для цього потрібна серйозна попередня підготовка. Співачка ретельно прослуховувала манеру виконня усіх неаполетанських «ветеранів», й , разом з тим намагалась внести щось своє.

У роки співпраці з «Артистичним агенством Мікеле О’Міланезе ді Монте Рушелльо» (2003-2009рр.) Лисенко взяла участь у найрізноманітніших музичних заходах, програмах регіонального рівня. Вона була ідеатором благодійної програми напередодні Різдва на каналі «Napoli TV», за посередництва якої молоді артисти збирали подарунки для обездолених дітей. На каналі «Italiamia», співом та коментарями вона завершувала спортивні програми. У 2005 році Раїса Лисенко була гостею конкурсу «Ragazza cinema ok», що транслювався на RAI 2, а у 2006 – програми RadioRai 1 «Музичний архів неаполітанської пісні» Федеріко Вакалебре. Українська виконавиця неаполітанських пісень також була розпочала роботу над своїм п’ятим альбомом.

 

На превеликий жаль, у 2009 році, через тяжку хворобу її продюсера, запис диску було перервано, а шанувальники Раїсиної творчості так і не почули нових подач неаполітанських пісень у її виконанні. Але українська «козир-дівчина» слідує своєму життєвому гаслу: за будь-яких обставин не покладати рук й бути оптимісткою. «Від себе не втечеш, – каже Раїса, – якщо Господь дарував людині талант, то він, мов шило з мішка, як не сьогодні то завтра, вилізе на поверхню…». Левовий відсоток успіху у кар’єрі артиста залежить також від «кмітливості» продюсера, його уміння побачити й розкрити стиль виконавця, й проштовхнути своє «протеже» на безжалісному музичному ринку. Саме на таку нову щасливу зустріч й сподівається Раїса. Вона мріє також про музичне турне, у програмі якого поєдналися б елементи української та південно-італійської музичних культур.

Наталія ІВАНИШИН

Неаполь. Лідія Довганюк та Євген П’ятак – закохані, що люблять вишивати

Новий формуляр для прийому на роботу