in

Сергій Цибіков: “Це футбол, треба вміти і програвати”

Рим: 9 серпня 2008. Українська футбольна команда F.C Ucraina завершила свій перший сезон на газонах італійських спорткомплексів. Про те, з яким доробком вона підійшла до літніх канікул, ми з’ясуємо в капітана і тренера команди Сергія Цибікова.

– Чи задоволені ви минулим сезоном?

– Так, задоволений, приблизно на 70 відсотків.

– Розкажіть, будь ласка, в якій фізичній формі команда зараз, з яким настроєм вона йде на літні канікули?
– Команда перебуває в хорошому стані, в задовільному психологічному насторої. Хлопці непогано відбігали цілий сезон, за що я їм дуже вдячний. Наразі канікул не плануємо, ми, як і завжди, збираємось щосуботи і тренуємось.

– В яких турнірах ви брали участь і чи досягли результатів?
– На початок сезону випав турнір Mundialido. Це були наші перші змагання, де, власне, й будувався фундамент молодої команди. Ми не ставили перед собою завдання перемогти, але команда виступила досить непогано. Особливо, коли порівняти з іншою українською командою, яка знехтувала нашою допомогою і відстоювала сама честь України, в результаті – провал. Потім був турнір Чотирьох націй, де ми у фінальній серії післяматчевих пенальті здобули перемогу. У березні розпочався чемпіонат “Топ 10”. Це був великий, нервовий і складний спортивний захід, у якому ми дійшли до фіналу, а там поступилися з рахунком 3:2. Це футбол, треба вміти і програвати, але нічого страшного, працюємо далі і розвиваємось.

– Які плани і завдання  на наступний рік?

– Планів ще не маємо, граємо, тренуємось і чекаємо допомоги з боку спонсорів. Багато чого впирається у фінанси. Ми – футболісти, але у кожного з нас є сім’я, робота, однак знаходимо час на гру. Кожен гравець грає за рідну Україну, отримуючи травми, витрачаючи власні кошти. Для нас це не тільки гра, але й патріотичний крок, ми відстоюємо честь нашої держави, демонструючи характер, техніку і фізичні можливості українців. Команди, які виступають проти нас на полі, відзначають нашу силу і рівень розвитку футболу у нашій країні. Крім цього, вони високої думки про наш менталітет, серед його рис – повага до суперника на полі і дружба поза ним.

Поговоримо трішки про гравців і проблемні позиції на полі… Ви вже рік граєте за системою Кальчетто, тобто 8 на 8. Коли очікується перехід на велике поле і що цьому заважає?
– Я вже казав, що все впирається у фінансування. Ми не можемо брати участь у турнірах середнього та навіть низького рівня на великому полі… Будуть спонсори – буде і великий футбол, а відтак і перемоги..У команді є основна обойма з 7 – 8 гравців, але трапляються травми і команда слабшає. Тому підсилення очікуємо на всіх позиціях.

– Як часто гравці отримують травми?
– Травми бувають у футболі дуже часто. Все залежить від віку футболіста: якщо гравець старшого віку – то термін одужання може затягтись на декілька місяців. Однак слід враховувати ступінь і вид травми. Сьогодні у лазареті немає нікого, команда  укомплектована, за винатком тих, хто поїхав в Україну на канікули провідати рідних.

– Фінансове питання, слід розуміти, є найпроблематичнішим для команди. Яких постійних спонсорів маєте? Чи є якась інша фінансова підтримка?
– На жаль, зараз не маємо жодного спонсора і жодної фінансової підтримки. Тому й просимо допомоги у Посольства України в Італії.

– Ну і останнє. Розкажіть, будь ласка, для наших читачів і майбутніх кандидатів в команду, де і коли ви проводите спаринги і тренування?
– Наші тренування є незмінними і проходять щосуботи на стадіоні, неподалік станції Батістіні у Римі. За докладною інформацією звертайтесь до мене (тел.: 3281771813) або до віце -капітана  Валерія Вовка (тел.: 3205645087).

Розмовляв Максим Чайка

«Оркестр вулиці Падова» презентував свій перший CD

Український острівець в Бользано