in

Асоціація “Надія України”. Зміцнити і збагатити національну культуру

Історія виникнення цієї організації українських заробітчан, можливо, не відрізняється від багатьох інших, але її сутність була, є і ,мабуть, буде завжди єдиною – “ще не вмерла Україна” і українці, які бажають відродити, зміцнити і збагатити національну культуру, свідомість кожного українця…

 

Отож, наша співрозмовниця, ще сім років тому завітала на одну із аматорських інтернаціо- нальних виставок на площі Кавур у м.Ріміні (Емілія-Романія). Кожний виставковий стіл закликав підійти ближче, зазирнути і захопитись маленькими витворами культури і мистецтва, які представляє і якими пишається нація… Загалом було цікаво. Та розчарування не знало меж, коли у центрі “української території”, серед сувенірів пані Ганна побачила …пляшку горілки. Було боляче і гірко (і “за державу образливо”, і за людей).

Але ці емоції виявилися дієвими, продуктивними. Бо вже через кілька місяців, у серпні Ганна Повх (з своїми подругами-однодумцями Любомирою Рурар, Іриною Цавнер, Людмилою Слободян) очолила волонтерську спілку людей (асоціацію “Надія України”), яким не байдужий дух і настрій українських іммігрантів ХХІ віку.


– Чим є на сьогодні Асоціація, для кого створена і хто опікується нею? – питаю у пані Повх.

– Асоціацію створено волінням сердець і руками українських людей, які працюють в Італії, і вона постала для наших земляків. По-перше, ми намагаємось надавати інформаційну підтримку усім українським іммігрантам; протистояти будь-якій формі дискримінації. По-друге, сприяємо налагодженню добрих стосунків між громадянами Італії і України. І врешті – знайомимо усіх бажаючих з історією і культурою українського народу. А опікуються нами друзі-соратники італійці, завдяки їм ми зробили свої перші кроки.

– Де і як вас можна знайти?

– Найшвидше і найпростіше – зателефонувати на мій мобільний телефон (№ 3332028060) і домовитись про зустріч (Rimini, via.Garibaldi, 82).

– Асоціація ”Надія України”уснує вже багато років. Що вам пригадується за цей період?

– Багато чого. Наприклад, участь у маніфестаціях, фестивалях і святах у Римі, Монте Тауро, Беларії, Санта Джіустіна, робота з підготовки документів, налагодження зв’язків української громади з фахівцями (юристами, лікарями), створення української школи, допомога хворим у лікарнях.

Але найяскравіша згадка – то Фестиваль української культури, який відбувся у Ріміні. У програмі: спів українського фольклорного гурту “Дивоцвіт”; презентація виробів українських народних ремесел, історії українського костюму і мистецтва вишивки; виставка художньої творчості Тетяни Заводовської; мистецтво української кухні… Ми дуже задоволені тим, як все відбулося, і пишаємося, що починаємо відроджувати тут, на чужій землі, гарні українські традиції.

У грудні ми взяли участь у конкурсній виставці вертепів “Presepi dal mondo” (м.Ріміні) і вибороли почесне третє міс- це (серед 22 учасників),  українська громада і учасники хору “Дивоцвіт” були активними дійовими особами “Messa dei Popoli” у ріменському катедральному соборі.

Тетяна Лісовська

Виплата допомоги для сім’ї в Італії

Ми знайшли Свiтлану Миколаïвну Андреєву