Marianna Soronevych
Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення. Деякі поправки було запропоновано Президентом Віктором Януковичем і враховано парламентом. Більшість змін посилюють правила в’їзду і перебування іноземців на території України.
Так, тепер у країну не зможуть в’їхати особи, які дискредитували її, а також не здатні фінансово забезпечити своє перебування в ній. З цих самих міркувань можуть бути вислані іноземці, які вже проживають в Україні, повідомляє «Коммерсантъ-Украина».
Розширився перелік причин, з яких громадянин іншої країни може бути виселений із країни. Це відбудеться, наприклад, якщо іноземець, який прибув для навчання або роботи, у призначений строк не з’явився в університет або до місця роботи. Скорочено і строк, протягом якого він зобов’язаний залишити Україну після ухвалення рішення про депортацію. Якщо раніше він становив 30 днів, то тепер – п’ять. Разом з тим іноземець не може бути висланий у країну, де його можуть піддати катуванням або його життю може загрожувати небезпека.
Санкції за незаконне переправляння іноземців через державний кордон України також посилено. Якщо раніше за подібні дії передбачалося покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, то тепер – від 3 до 8 років. За порушення правил і строків реєстрації тепер передбачено штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 8500 грн). Раніше він становив 20-40 неоподатковуваних мінімумів (340-680 грн).
Разом з цим у ВО «Свобода», у політичній програмі якого є пункт про позбавлення громадянства натуралізованих українців у разі вчиненні ними злочину, вважають вжиті заходи недостатніми.
«Про яку жорсткість може йтися, якщо в нас дотепер відкриті кордони з Росією та Білоруссю, звідки і йде основний потік мігрантів?» – заявив заступник голови «Свободи» Андрій Мохник. На його думку, головною проблемою в сфері міграційного законодавства є «хабарі в системі МВС і закритість системи надання українського громадянства».
Прес-секретар Управління верховного комісара ООН (УВКБ) у справах біженців в Україні Максим Буткевич висловив співчуття, що українська сторона не врахувала рекомендації УВКБ із приводу цього документа. «Закон у нинішньому його вигляді не наближає Україну ні до європейських, ні до міжнародних стандартів в галузі захисту прав людини, а, швидше, створює загрозу порушення прав людей, які прибули в Україну в пошуках притулку», – заявив він.
Ірина Федорович, координатор проекту «Без кордонів» організації «Центр «Соціальна дія», дотримується схожої думки. З її слів, закон можна використовувати для «залякування і обмеження прав іноземців». «Влада має не трясти повітря, показуючи, як добре вона вирішує проблему мігрантів, а вивчати міжнародний досвід з цього питання», – вважає Федорович.
Нагадаємо, наприкінці 2010 року представники міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch оприлюднили доповідь про звернення з мігрантами і біженцями в Україні. Як стверджує організація, з людьми, які утримуються в міграційних ізоляторах, грубо поводяться, а іноді застосовують тортури.
Відзначимо також, що Кабінет Міністрів дозволив в’їхати в Україну або залишитися для постійного проживання в 2011 році 7 595 іноземцям і особам без громадянства, скоротивши таку квоту на 2011 рік на 1 596 іноземців порівняно із установленою на 2010 рік. Крім того, дозволено в’їхати 45 діячам науки і культури, імміграція яких відповідає інтересам України (в 2010 році був цей дозвіл 345 таким особам).
http://www.zik.com.ua
